за Грицем сохне, а Гриць і не охне.
– Скіко м’яко ни стели, а самому твердо спати.
– Скоріше ожениться солом’яний парубок, як вийде замуж ота кам’яна дівка.
– Поле бачить, а ліс чує, де й Гаврило заночує.
– Поволочився за багатою, а у вбогої та любої – уже дитей трійко.
– Приніс відро чужого розуму, а хто пити буде?
– Такеї буйні вітри у нього в голові, що сусідські ворота обломилися.
– Дурного Гаврила й Параска побила.
– Скільки б воду решетом ни носив – ни порозумнішаєш.
– Порадив, як озеро ложкою вичерпати.
– Надіявся циган на пироги, то й борщу ни схотів.
– Лисиця і в сні курей бачить.
– Вівсяна каша себе хвалить, а люди – гречану.
– Сідайте, бо в ногах правди нима, у нас лавка чисто заметена.
– Чоловік з Кукурік, а прожив із маслом цілий вік.
– Ой, дорогеї гості, куди ж вас посадити, хіба горох перебирати.
– Добрий кіт, тико мишам часом підморгує.
– Ще кіт ни нявкнув, а вже миші танцюють.
– Конику-соколику, ни брикайся, бо циган хвоста вкраде.
– Пишається, як засватана на дисяте сило.
– Мій Федько курить бакун [2], а бакун його їсть.
– Старий чоловік глибоко ни вигоре, а борозна все їдно його жде.
– Кури, кури, їжте хоч дулі [3], як пшона нима.
– У глибокім колодязі найдальшу зірку видно.
– Повзеш як рак, то й рачайся.
– На свому полі і стерня ни так ноги коле.
– Ни той кіт, що мишей багацько наловив, а той, що кицю лапкою погладив.
– Як світ зранку тако сіріє, то й весілля звечора ни буде.
– На службу спізнишся, то батюшка ще простить, а спізнишся на поле – то ноги поколе.
– Як спішила до стола – ни вдягнула й постола.
– Чорний кінь пусля обіду буланим ни стане.
– Чула, що грім, а казала, що дзвін.
– На городі дичка, як та молодичка – сама файна, а яблучко кисле.
– Ни дивися сизим оком – голубом ни станеш.
– Допався, як Харитин до паранини [4].
– Скілько б ни бив кобелу, а кінь ліпше горати ни буде.
– Той хлопець, як теплий вітер, – приголубить і втече.
– Сонце собі ни забереш, а подивитися мона.
Приповідки з Біблії, які любила згадувати бабуся
Бабуся Палажка, як я вже казав, була, попри її знання народної, більше язичницької міфології, дуже релігійною людиною, ревною парафіянкою, знала Біблію, біблійні оповіді, на які часом посилалася і цитувала. Та, як згадувала сама, колись, ще в юності, її дядько («дєдько» казала) Марко прочитав їй Соломонові приповідки, й вони їй вельми сподобалися, а що мала добру пам’ять, то й запам’яталися назавжди. Потім, казала, читав їй батюшка Стаховський з Любомля, з яким була знайома, а
Самосад, підвид тютюну.
Ще й так називають великі груші (
Свіже, паране (парне) молоко.
