суєтність світу і швидкоплинність життя (лат.).
22
Протягом року в середньому (лат.).
23
Саксон Граматик – данський історіограф ХІІ ст., з багатотомної праці якого «Діяння данців» був узятий сюжет «Гамлета».
24
Флегма – слиз, холодна рідина – ще з часів Гіппократа вважалася одним з чотирьох елементів (соків) тіла людини.
25
Норовливості (фр.)
26
Сум’яття (фр.)
27
Мається на увазі французький письменник Ф. Ларошфуко (1613–1680), автор «Максим», далі наводиться зміст 267-ї максими.
28
Дотепом (фр.).
29
Євгеній – Джон Холл-Стівенсон, друг Стерна (див. післямову).
30
Фартинг – найдрібніша англійська монета того часу.
31
«Леле, бідолашний Йорик!» – слова Гамлета над черепом Йорика.
Шекспірівська інтертекстуальність є однією з основних у романі Стерна, просякнутому різноманітними літературними (і не лише – див. післямову) алюзіями, цитатами, пародіями тощо. Багато також інтертекстуальних посилань на «Гаргантюа і Пантагрюеля» Рабле, «Дон Кіхота» Сервантеса, Локка, «Анатомію меланхолії» Бертона тощо. У примітках усі намарно відстежувати, зрештою, вони розраховані на знання читачами цих текстів, без чого ця інтелектуальна «гра» Стерна втрачає свій сенс.
32
Рапсодичний – прикметник, похідний від давньогрецького слова «зшивати», «складати». Рапсодами, у буквальному сенсі «зшивателями пісень», називали у Стародавній Греції виконавців поем, до яких відносили і Гомера.
33
Поштова карета у ті часи була найшвидшим видом транспорту.
34
Жінка, незалежна від свого чоловіка відносно майна (фр.).
35
Клаузула – у юриспруденції спеціальна ухвала чи умова, яка додається до договору.
36
Хоч скільки б разів це повторювалось (лат.).
37
Парки – у давньоримській міфології богині долі.
38
Знаменитий лікар Маннінгем – лондонський лікар-акушер (1690–1750).
39
Зáмки (фр.).
40
Роберт Філмер (1604–1688) – англійський теоретик політики, захищав ідею божественного походження королівської влади.
41
Те Deum (лат.) – «Тебе, Бога, хвалимо» – хвалебний гімн, що входить до християнського богослужіння, особливо широко – католицького.
42
Доказ до особистості (лат.), тобто звернений до переконань і упереджень особи, якій хочуть що-небудь довести.
43
Навчений Богом (грецьк.).
