що має лише один шанс дати слово своїм органам чуття і тим ледь вловимим деталям, щоби вони залишили відбитки у його свідомості ще до того, як затвердіє цемент остаточного враження. І це мало статися зараз, перш ніж візьметься до роботи аналітична частина його мозку, та, яка вимагала чітко сформульованих фактів. Інтуїцію Харрі визначав як прості логічні висновки, отримані на основі звичайних чуттєвих вражень, які мозок або був неспроможний перетворити на щось придатне для раціонального аналізу, або робив це надто повільно.
Однак це місце мало розповіло йому про скоєний злочин.
Усе, що він побачив, почув та відчув нюхом, – це житло з непостійними мешканцями, які в ньому зустрічалися, вживали наркотики, спали, зрідка їли, а через деякий час зникали. До наступного лігва, до кімнати в спеціалізованому притулку, до якогось контейнера, до дешевого спального мішка під містком або до нефарбованого дерев’яного пристанища під скромним надгробком.
– Ясна річ, нам довелося тут чимало попрацювати, – сказала Беата, відповідаючи на запитання, яке йому й не треба було ставити. – Тут скрізь було повно сміття.
– А наркотики знайшли?
– У пластиковому пакеті з невивареними ватними тампонами.
Харрі розуміюче кивнув. Досвідчені та нужденні наркомани, які знають, що таке ломка, зазвичай зберігали ватні тампони, якими вони витирали ті місця, куди впали краплі наркотику, коли його набирали в шприц. А потім, коли з дурманом ставало сутужно, ці тампони вони виварювали, а отриману бурду кололи собі.
– А ще ми знайшли презерватив зі спермою та героїном.
– Ти ба! – здивовано підняв брову Харрі. – І багато ж там сперми було?
Він побачив, як Беата зашарілася і відразу нагадала йому ту скромну випускницю поліцейської школи, якою він її і досі пам’ятав.
– Вірніше, не героїн, а його сліди. Ми припускаємо, що презерватив використовувався для зберігання героїну, а після того, як його спожили, сам презерватив використали за прямим призначенням.
– Гм, – задумливо мугикнув Харрі. – Дивна річ: наркомани, що переймаються контрацепцією. Непогано. А ви не виявили, хто…
– ДНК ззовні і всередині презерватива співпали з ДНК двох старих знайомих – однієї шведської дівчини та Івара Торстенсена, більше відомого таємним агентам поліції як Снівар.
– Снівар?
– Так. Бо він мав негарну звичку погрожувати поліції голками, зараженими СНІДом. Казав, що в нього СНІД.
– Що ж, тоді зрозуміло, чому він скористався презервативом. Чи був помічений у насильстві? Є які-небудь дані щодо цього?
– Ні. Лише сотні зареєстрованих випадків грабунку, незаконного заволодіння чужим майном та збуту наркотиків. Плюс декілька випадків контрабанди наркотиків.
– Але ж ти сказала, що він іще погрожував когось убити зараженим шприцом?
