Сніговик. Ю Несбьо
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Сніговик - Ю Несбьо страница 5
– Як ви думаєте, Арве Стьопе, на чому базується скептичне ставлення норвежців до Джорджа Буша?
– На тому, що ми – надто розбещена країна, яка ніколи, по суті, не вв’язувалася в жодні війни, надаючи перевагу варіанту, щоб за нас воювали інші: Англія, Радянський Союз та США. Отож ми з часів наполеонівських війн ховаємося за спини «старших братів». Норвегія будує свою безпеку на тому, що коли їй не з медом, відповідальність на себе бере хтось інший. І триває це вже так давно, що ми втратили відчуття реальності й свято віримо: довкола живуть лише ті, хто бажає нам – найбагатшій країні світу – виключно добра. Норвегія нагадує балакучу тупу блондинку, що вийшла прогулятися задвірками Бронкса, а тепер обурюється, що її охоронці так жорстоко поводяться з тими, хто на неї напав.
Харрі набрав телефон Ракелі, єдиний, окрім номера Сестреняти, який він точно пам’ятав. Коли він був молодий та недосвідчений, то думав, що погана пам’ять – то вада для слідчого. Тепер він точно знав, що так воно і є.
– А під охоронцями маються на увазі США та президент Буш? – запитав ведучий програми.
– Так. Ліндон Джонсон якось сказав, що в США не було вибору – ставати ним чи ні, враховуючи, що більше ніхто не зохотився. Наш охоронець – хлопець із нових християн з едіповим комплексом та проблемами з алкоголем, досить обмежений інтелектуально та морально, щоб чесно нести військову службу. Одне слово, той самий хлопець, якого, на нашу радість, і обрали собі за президента американці.
– Я так розумію, це іронія?
– Узагалі-то ні. Такому слабкому президентові будуть потрібні радники, а в Білому домі вони, повірте, найкращі. Якщо хтось, надивившись цей нісенітний телесеріал про Овальний кабінет, подумає, що у демократів якась монополія на розумних людей, то при знайомстві з крайнім правим крилом республіканців він з подивом виявить уми просто найвеличніші. Безпека Норвегії – у надійних руках.
– Подружка моєї подружки спала з тобою, – пролунав у слухавці голос Ракелі.
– Он як? – здивувався Харрі.
– Не з тобою, – пояснила Ракель. – Це я Стьопу кажу.
– Пардон. – Харрі притишив радіо.
– У Тронхеймі після лекції він запросив її до свого номера. Вона погодилася, але попередила, що у неї видалена одна грудь. Він сказав, що йому треба подумати, і поплентав до бару. Згодом повернувся і таки повів її з собою.
– Гм. Сподіваюсь, його очікування виправдалися.
– Очікування ніколи не виправдовуються.
– Авжеж, – відповів Харрі, намагаючись второпати, що ж вона мала на увазі.
– А які плани на сьогоднішній вечір? – запитала Ракель.
– О