Лісова пісня. Драматичні поеми. Лірика (збірник). Леся Українка
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Лісова пісня. Драматичні поеми. Лірика (збірник) - Леся Українка страница 28
Стою та дивлюся, якi ви щасливi.
Килина А щоб ти стояла у чудi та в дивi!
Мавка змiняється раптом у вербу з сухим листом та плакучим гiллям.
Килина (оговтавшись вiд здумiння, ворожо)
Чи ба! Я в добрий час тобi сказала!
Ну-ну, тепер недовго настоїшся!..
Хлопчик (вибiгає з хати. До Килини)
Ой мамо, де ви-те? Ми їсти хочем,
а баба не дають!
Килина Ей, одчепися!
(Нишком, нахилившись до нього.)
Я там пiд печею пирiг сховала, –
як баба вийде до комори, – з’їжте.
Хлопчик Ви-те суху вербу встромили тута?
Та й нащо то?
Килина Тобi до всього дiло!
Хлопчик Я з неї врiжу дудочку!
Килина Про мене!
Хлопчик вирiзує гiлку з верби i вертається в хату. З лiсу виходить Лукаш, худий, з довгим волоссям, без свити, без шапки.
Килина (скрикує радiсно, вгледiвши його, але зараз же досада тамує їй радiсть)
Таки явився! Де тебе носило
так довго?
Лукаш Не питай!
Килина Ще й не питай!
Тягався, волочився, лихо знає
де, по яких свiтах, та й «не питай»!
Ой любчику, не тра менi й питати…
Вже десь ота корчма стоїть на свiтi,
що в нiй балює* досi свита й шапка.
Лукаш Не був я в корчмi…
Килина Хто, дурний, повiрить!
(Заводить.)
Втопила ж я головоньку навiки
за сим п’яницею!
Лукаш Мовчи! Не скигли!!
Килина спиняється, глянувши на нього з острахом.
Ось я тебе тепера попитаю!
Де дядькiв дуб, що он пеньок стримить?
Килина (спочатку збилась, але хутко стямилась)
А що ж ми мали тута – голод їсти?
Прийшли купцi, купили, та й уже.
Велике щастя – дуб!
Лукаш Таж дядько Лев
заклявся не рубати.
Килина Дядька Лева
нема на свiтi, – що з його закляття?
Хiба ж то ти заклявся або я?
Та я б i цiлий лiс продати рада
або протеребити, – був би ґрунт,
як у людей, не ся чортiвська пуща.
Таж тут, як вечiр, – виткнутися страшно!
I що нам з того лiсу за добро?
Стикаємось по нiм, як вовкулаки,
ще й справдi вовкулаками завиєм!
Лукаш Цить! цить! не говори! Мовчи!
(В голосi його чутно божевiльний жах.)
Ти кажеш
продати лiс… зрубати… а тодi вже
не буде так… як ти казала?
Килина Як?
Що вовк…
Лукаш (затуляє їй рота)
Нi, не кажи!
Килина (визволившись вiд нього)
Та бiйся