покращення якості води застосовують відстоювання, коагуляцію і фільтрування.
Відстоювання води впродовж певного часу дає можливість підвищити її прозорість. Споруди, призначені для відстоювання води, називають відстійниками. Вони можуть бути природними (озера) і штучними (водосховища, криті підземні резервуари з бетонованими стінами і дном).
При відстоюванні води навіть упродовж тривалого часу зазвичай осідають на дно тільки грубі зважені частки і частина мікроорганізмів.
Коагуляцію води застосовують для швидкого осадження зважених часток, усунення колірності води і прискорення фільтрування. При додаванні до води коагулянтів (сірчанокислий алюміній та ін.) осідають зважені частки і колоїдальна суспензія.
Фільтрацію води проводять після відстоювання і коагуляції. Її пропускають через дрібнопористий матеріал, який затримує зважені частки, у тому числі і частину бактерій. Фільтри можуть бути різними: повільні (0,1–0,3 м/год.), швидкі (5 – 12 м/год.) і надшвидкі (36 – 100 м/год.); за тиском, під яким вони працюють, – безнапірні (відкриті) і напірні та ін. Основним матеріалом, що фільтрує, є пісок.
Знезараженню, як правило, піддають воду, що вже пройшла відстоювання, коагуляцію і фільтрування. Знезараження води проводять одним із чотирьох методів: термічним (кип’ятінням), за допомогою сильних окисників (хлор, озон, гіпохлорит натрію), олігодинамією (дія іонів благородних металів), фізичним (ультразвук, радіоактивне опромінення, ультрафіолетові промені).
Хлорування – надійний, доступний і порівняно дешевий спосіб знезараження води. Хлорування води проводять рідким (газоподібним) хлором, а також хлорним вапном. Під дією хлору більшість бактерій і вірусів, що знаходяться у воді, гинуть.
Озонування води здійснюють озоном, який отримують в озонаторах. Озон також є сильним окисником.
Бактерицидне опромінення – це один із методів знезараження води ультрафіолетовими променями. При цьому способі знезараження вода тонким шаром обтікає бактерицидні ультрафіолетові лампи і знезаражується.
Гігієна поїння тварин. Правильне, достатнє і своєчасне поїння тварин, як і годування, – це обов’язкова умова успішного розвитку тваринництва. Кількість води, випитої тваринами, і потреба в ній може коливатися у дуже великих межах. Встановлена орієнтовна потреба тварин у воді (у літрах на 1 кг сухої речовини корму): для коней – 2–3, великої рогатої худоби – 4–6, свиней – 6–8, овець – 2–3, для молодняку – 7–9.
Температура води для поїння корів має становити 10–12 °C. За відсутності автопоїлок корів слід поїти не рідше ніж 3 рази, а високоудійних – 4–5 разів на добу. Телятам до місячного віку дають кип’ячену, охолоджену до 25–30 °C воду через 2 год. після випоювання молоком. Овець поять 1–2, а влітку – 3 рази на добу.
Свиней краще поїти перед годуванням з корит або автопоїлок не менше 3–4 разів на добу, поросних маток – після кожного годування. Для поросят воду в поїлках міняють 4–6 разів на день, і вона має бути не нижче 15 °C.
Коней
