тропинку, беспрестанно оглядываюсь, говорю тихо. В это время организатор митинга Антон пытается скрыться от агрессивно настроенных мотоциклов. Каково ему, коренному ялтинцу, бежать от иностранцев, считающих, что эта земля теперь принадлежит им?
До «референдума» еще два дня.
За набережной виднеется море. Только не ласковое оно какое-то. Не ялтинское.
Увидит ли оно этим летом туристов? Порадует ли кого-то?..
Екатерина Сергацкова, «Украинская правда»
14 марта 2014
16 марта в присутствии значительного количества «зеленых человечков» (а по факту – российских солдат) в Крыму проходит не соответствующий международному законодательству референдум о выходе республики из состава Украины. «Референдум» официально бойкотирует сообщество крымских татар.
Официально заявлено, что за присоединение Крыма к России высказались 96,77 % голосовавших при явке 83,1 %.
18 марта Владимир Путин подписывает с премьер-министром республики Крым Сергеем Аксёновым, спикером новосозданного Государственного Совета Крыма Владимиром Константиновым и «народным мэром» Севастополя Алексеем Чалым договор о принятии Крыма в состав России. 21 марта, по российскому законодательству, этот договор вступил в силу.
Между Киевом и Москвой
27 марта Генассамблея ООН приняла резолюцию, признающую «референдум» в Крыму не соответствующим международному законодательству. Присоединение Крыма к России признают лишь несколько стран-членов ООН: Афганистан, Венесуэла, Куба, Никарагуа, Северная Корея, Сирия, а также непризнанные на международном уровне республики Абхазия, Нагорный Карабах, Южная Осетия.
Чим живе пост-Майдан: чорний «Майбах» і Одноногий Тіхарь
Найочевидніші зміни Майдану після падіння режиму Януковича – зменшення підтримки ззовні та зниження середнього соціального рівня. Він тепер ближчий до середнього українського, ніж до середнього київського. Навколо немає черги з машин, які раніше підвозили шини та дрова.
– Мы тут сами по себе и сами от себя, – цю тезу обома мовами повторюють десятки людей.
Подивись на Крим! А якщо «триколори» сюди прийдуть?
Станом на середину березня на Майдані постійно живуть 2–3 тисячі людей. Близько тисячі активістів із різних сотень живуть у наметах. Кількасот – в Українському домі на Європейській площі. П’ятсот – у КМДА, але ці поступово залишають будівлю.
Також активісти залишаються в Жовтневому палаці, консерваторії, департаменті архітектури, Нацраді телебачення й радіомовлення, у відділенні зв’язку в приміщенні Головпоштамту, в офісі «Київстару», в магазині Bosco та ще у кількох менших крамничках і офісах.
Окремий «філіал» Майдану – захоплений антикомуністами офіс КПУ на Подолі.
Ці люди дуже різні. Між ними існує тертя – наприклад, між «поміркованим» Українським домом і «радикальною» КМДА. Практично
