знає про Великий Каньйон – найдовшу й одну з найглибших у світі ущелин, розташовану в Сполучених Штатах Америки. У Кримських горах також можна побачити каньйон! Це Великий каньйон Криму, він розділяє два гірські масиви – Бойка й Ай-Петрі. Довжина його – 3 км, глибина – 320 м, мінімальна ширина – 3–5 м, а ширина між стінками у верхній частині не перевищує 150–200 м. Висота ж схилів Великого каньйону Криму – близько 350 м.
Унікальним є нагромадження скельних виступів і валунів, що розкинулося на схилах гори Демерджі, звернених до Алушти. Форми й розміри химерних кам’яних статуй (чи «пальців», як їх іноді називають), настільки вигадливі, що в них можна побачити «фігури» й «портрети», створені природою. Відкидаючи довгі тіні, ці фігури змінюють контури, і за бажання в них можна розгледіти все нові й нові образи. Саме тому цю місцевість називають Долиною Привидів. За багато років більшості з брил давали назви залежно від того, що вони нагадують. Це й жаба, й ніс, і голова воїна, і голова Катерини ІІ. Насправді ж фантастичні кам’яні статуї гори Демерджі – результат прадавнього вивітрювання. Перебуваючи в Долині Привидів, можна помітити, що її вигляд змінюється щохвилини залежно від положення сонця.
Долина Привидів
…найглибшим каньойоном у світі вважають каньйон Котуасі в Перу, глибина якого становить 3535 м?
Гора Ай-Петрі, розташована на північ від Алупки, – найвітряніше місце в Україні: вітер зі швидкістю понад 50 м/с дме тут понад 125 днів на рік.
Завдяки особливостям ґрунту в Криму налічується близько 900 печер. Одна з них – Мармурова – входить до п’ятірки найкрасивіших обладнаних для відвідування печер у Європі. Вхід до неї розташований на висоті 920 м над рівнем моря. Величезних розмірів галереї поділяються натіканнями на окремі зали. Протяжність розвіданих ходів печери – 2050 м, а глибина – 60 м. Довжина екскурсійних маршрутів – понад кілометр. Галереї Мармурової печери пишно прикрашені сталактитами, сталагмітами, натічними драпіруваннями, що своїми дивними обрисами нагадують слоненя та мамонта, Діда Мороза, царівну-жабу тощо. Важко повірити, що ці фігури створені протягом мільйонів років у результаті роботи краплин води, а не рук талановитого скульптора.
У печерах дуже часто трапляються сталактити – «бурульки» різних розмірів, що звисають зі стелі, та сталагміти – «бурульки», що виростають із підлоги печери. Слово «сталактит» у перекладі з грецької означає «той, що натік по краплі». Річ у тому, що навіть найвищі кам’яні гори на Землі не є суцільними брилами – у них наявні мікротріщини, крізь які вода просочується з поверхні гори в печери. Але до печер вода надходить дуже повільно – буквально по краплині. Ці крапельки води потроху вимивають із гірської породи кальцій – так утворюються сталактити.
Скрапуючи на підлогу печери, вода приносить із собою
