style="font-size:15px;"> …ці землі, відомі з VIII ст., були слов’янськими і доходили до Дону? Михайло Грушевський у своїй «Історії України-Русі» зазначає, що голландський мандрівник ХІІІ ст. Йоганн Рюйсброк називав Дон кордоном Русі. Проте з наступом степових кочівників – хозарів, печенігів, половців – розпочалася тривала боротьба східних слов’ян за своє «чисте поле».
Слов’яни почали розселятися у придонських степах у VII–VIII ст., а в Х ст. їх витіснили печеніги. Проте в середині XI ст., коли печенізька орда ослабла, слов’яни знову прийшли на ці землі, та відійшли під тиском половців. Коли половці у XII ст. занепали, слов’яни повернулися, але у XIII ст. татарська навала зруйнувала все українське Подніпров’я.
Слов’яни повернулися на ці землі в XIV–XV ст., коли татарська орда через постійні усобиці втратила могутність. Однак наприкінці XV – у першій половині XVI ст. кримські татари знову захопили ці території. І тільки зі становленням козацтва на зламі XVI–XVII ст. українці знову почали активно розселятися тут. Селяни, тікаючи від панщини, залюднювали величезні простори Донщини, Слобожанщини, Причорномор’я.
Слобожанщина (Слобідська Україна) – регіон України, що формувався в зоні активних контактів і взаємних впливів різних культур. Колись ці споконвічні українські землі називалися Заліською Україною, а в більш віддалені часи – Стародубщиною, Сновщиною, Подонням. Протягом тривалого часу землі Слобожанщини належали до так званого Дикого Поля – пограниччя між Україною, Росією та Кримським ханством.
Першим, хто зважився захистити землі Слобожанщини від кримських орд, був князь Дмитро Вишневецький. На початку 1559 р. він здійснив вдалий похід у Крим, визволивши з неволі кілька тисяч українських бранців, а вже в червні запорожці під проводом князя напали на турецьку фортецю Азов. Відтоді українські козаки зробилися повноправними господарями в слобідських землях. Уже 1599 р. вони заселили Валуйки, а згодом – Усерду, Яблуневе, Корочу; жили також у Харкові. На початку XVII ст. на вільних землях виникли десятки українських сіл.
Освоєння Слобожанщини дало змогу Московській державі розширити свої південні кордони. Нові землі поступово заселили росіяни – переважно «служиві» люди (стрільці, пушкарі, засічна сторожа, боярські діти), які мали захищати прикордонні землі. Саме з цією метою у XVII–XVIII ст. вони звели кілька величезних фортифікаційних споруд, зокрема Бахмутську лінію й Нову лінію.
Осідали на колишніх землях Дикого Поля й кріпаки – втікачі з центральних губерній Росії, а також – російські селяни, що їх поміщики переселяли на «слободні землі», і донські козаки.
…одним із перших землі Дикого Поля почав освоювати гетьман Яків Острянин? 1638 p. він, перейшовши російський кордон, осів у старому городищі Чугуєві.
Сіверщина є своєрідною перехідною зоною між Україною й Росією.
