он на ноші, а краще ляж, а то впадеш на повороті, розіб'єш скло яке-небудь, або поріжешся, або фарбу перевернеш, яку фарбу? питається Собака, яку-небудь, говорить водій, лягай давай, може я посиджу? боязко питається Собака, ти давай не вийобуйся, говорить йому водій і сідає за штурвал. Собака пробує лягти, але йому відразу ж стає погано і він починає ригати – на ноші, на стіни, на якусь фарбу, ну, ви розумієте. Водій у відчаї гальмує, біжить до задніх дверей, відчиняє їх, отримує свою порцію Собачих ригак і викидає напівохололого Собаку на вранішній харківський асфальт, і вже лаючись на чому світ стоїть, повертається назад до лікарні, де на нього, якщо сказати по правді, ніхто особливо й не чекає.
Вступ № 2
– Знаєте, що найгірше – я не знав, що їх там двоє. Одна на балконі була.
– Ну.
– Ну, я зайшов, а вона там одна. Я ж не знав, розумієте? І вона лежить майже повністю роздягнена, там якісь трусики, бюстгалтери.
– Що – кілька бюстгалтерів?
– Ні, ну, просто різна білизна.
– Як це?
– Ну, різного кольору все, розумієш?
– Навіть говорити про це не хочу.
– Я ж кажу. Я взагалі не люблю білизну. Жіночу, мається на увазі.
– Ну, ясно.
– Коротше, я бачу вона вгашена, ну, теж починаю роздягатись.
А я ж не знав, що вони вже зранку. Вони там, значить, спочатку наковтались якоїсь гадості, а потім водярою залили, уявляєте? Суки п'яні. А я стою, і в мене ерекція.
– Нічого собі.
– А тут ця сука з балкону виходить, ну друга. Лякається звичайно.
– Ясно…
– Та, що в кімнаті, нічого, вже звикла, мабуть.
– До чого?
– До мене. Вона мене такого вже бачила, ну, з ерекцією.
– Завал.
– Я ж кажу. А та, котра на балконі, вже вгашена, ви розумієте, вони зранку пили, суки. Я жінкам взагалі заборонив би пити. Ви розумієте, про що я?
– Да, баби. В мене сусід є, так він зранку виходить і бере літри два водяри.
– Два літра?
– Серйозно.
– Про це навіть думати неприємно.
– Я його питаю – на хуя тобі, мужик, два літри? Ти ж не вип'єш. А він, знаєте, що каже?
– Що?
– Я, каже, коли вип'ю, ну, там перший пузир, вже боюсь кудись виходити. А випити хочу, не можу зупинитись.
– Серйозно?
– А хулі він боїться?
– Ну, не знаю, страшно йому. Стрьом починається від водяри. А випити хочеться. Ну, він і бере відразу два літри. Сидить і квасить.
– Ну, почекай, вдавить він пузир, вдавить другий, та хрін із ним – вип'є він усе. А далі?
– Що – далі?
– Ну, випить же й далі хочеться?
– Хочеться.
– Але
