«Господи, – думає Какао, – о господи. Невже це справді я, невже це справді до мене щойно підходив цей чоловік? Не може бути, я звичайно знаю собі ціну, в мене гарні друзі, в мене мама в бібліотеці працює, мене в Макіївці непогано знають і в Міновому, але щоб отак! Не знаю навіть, що і подумати», – думає він і знову починає блювати. «Як же це, – думає він, виділювавшись, – це ж кому розповім – не повірять. Скажуть, що ти трусиш. Блін, сам собі не вірю – жив як жив, чесно робив свою справу, нікому не заважав, нікого не підставляв, можливо, це і є дяка господня. Інакше як, як – просто не розумію, як так сталось, що до мене, просто до мене, безпосередньо, ось так взяв і підійшов чоловік, У ЯКОГО НА РУЦІ ЗОЛОЧЕНИЙ РОЛЕКС!!!»
Какао ще раз схиляється і бачить на підлозі, поруч із раковиною, стосик брошурок із проповідями преподобного, він побожно бере одну, розглядає трішки пожмакане обличчя Джосона-і-Джонсона, розглядає ролекс на його руці, й посміхнувшись, ховає брошуру до кишені свого пісочного піджака.
Дорогі брати і сестри! (Дорогі брати і сестри! – перекладає тьотка в костюмі). Господь маніпуляціями своїх божественних рук зібрав нас тут до купи! (Господь проробив певні маніпуляції, – перекладає вона. – Купу.) Так подякуймо йому за те, що ми тут зібрались – і ви, і я! (Тож дякую вам, що ви тут зібрались, і я.) Я говорю вам, брати і сестри – встаньмо, встаньмо і прочитаймо молитву, в ім'я господа, алілуя! (Алілуя – не зовсім розуміє його тьотка.) Господи, кажу я! (Він каже – «Господи».) Подивись на цих людей, котрі тут зібрались цього ранку! (Зранку вже зібрались.) їх привела сюди твоя божественна любов, чи не так? (їх привела сюди не так любов.) Так, Господи! (Так.) Так, алілуя! (Тьотка мовчить.) Але ви можете запитати, чому ти, преподобний Джонсоне-і-Джон-соне, говориш нам про це, ми знаємо все це, про нас так краще покажи чудо! (Ми знаємо про вас все! – погрозливо говорить тьотка, – можете запитати.)
Я хочу розповісти вам одну історію, я хочу вам показати на конкретному прикладі, щоб ви зрозуміли, що я маю на увазі. (Я хочу вам, наприклад, показати, ви розумієте що я маю на увазі.) Одна дівчина з південного Коннектикуту (Одна дівчина з півдня) жила у великій скруті (жила собі на півдні), вона не мала батьків, не мала друзів, не мала власного психолога (вона займалась психологією, була психологом, власним), вона зовсім втратила надію на боже откровення, і її дні тяглись безкінечним потоком (вона все втратила і тяглась без кінця). Алілуя! (Тьотка мовчить.) Одного разу на її шляху трапився божий чоловік, пастор (в її житті з'явився чоловік, мужчина) і він сказав їй – сестро! (це була його сестра) сестро! (ще одна) зупинись, це кошмарно – ти сама закриваєш двері, через які міг би увійти до тебе Ісус (закривай двері, сказав він, до тебе може прийти кошмарний Джізус). Для чого ти це робиш? (Що ти для цього робиш?) І він пішов від неї, він мав вже досить її зневіри (Старий, виявляється, мав її, і він сказав досить. І пішов.) І вона лишилась сама, і її дні далі тяглись безкінечним потоком (І вона далі тяглась сама) І ось одного разу, коли
