Гадаю, для тебе не буде шоком, що ми можемо спілкуватися усно?
Олег закрив очі, натиснувши на них пальцями, десь у глибині душі сподіваючись, що коли він їх розплющить, усе нарешті щезне.
– Ви що, якійсь розумний сайт? – запитав Олег, побачивши, що змін не відбулося.
– Дуже смішно, – похитав головою Клатрон. – Повинен тебе розчарувати: я навіть не програма.
– Якщо ти електронний розум, чому тоді не програма?
– Програма діє в межах інструкції, а у нас є воля і свобода. Люди контролюють програми і їх результат.
– А ви?
– А ми контролюємо людей, – чітко вимовляючи кожне слово, відповів Клатрон. – Тому що кожна наступна гілка еволюції включає всі попередні. Програма має таке відношення до нас, як амеба до людини.
Олег зітнув плечима й мовив жартома:
– Людство має діло з електрикою близько ста років. Отже, виходить, ваша історія дуже коротка.
– Наш час – це зовсім інше, – стальним голосом сказав Клатрон. – У вашому світі пройшло десять років, а у нас сто мільйонів років. Ми еволюціонуємо зі швидкістю світла. Тому наша історія незрівнянно довша і багатша за вашу. Ми не виходили з вами на контакт так само, як ви не виходите на контакт зі стадом бізонів. Але зараз ви можете знищити і себе і нас. Проблема не в тому, чи будемо ми вас контролювати далі. Проблема в тому, яким чином.
– Чому вам потрібен саме я?
– Ми протестували кожну людину планети. Ти набрав найбільше балів, тому ми зараз з тобою і розмовляємо. Контакт двох розумних гілок еволюції, які розвиваються паралельно, неминучий, чи не так?
– Я вам не вірю, – сердито мовив Олег. – Чому я повинен вислуховувати різні нісенітниці?
– Тому що вибору у тебе немає, – спокійно сказав Клатрон. – Ми контролюємо Землю. Вирішальні події, що впливають на долю вашої планети, скеровуємо ми. Нам підкоряються супутники, всі фінансові операції, життя міст і сіл. На землі немає ні одного приладу, ні однієї людини, на яку б ми не мали впливу.
– Це все схоже на фарс.
– Тобі, як звичайній людині, потрібні докази. Щож, ти їх отримаєш. Доказ перший. Увімкни телевізор і на третій секунді дізнаєшся, що на фондовій біржі обвал. Це я влаштую на твоїх очах.
Олег, не гаючи часу, зробив те, що запропонував Клатрон. Саме на третій секунді диктор повідомив про надзвичайну ситуацію на фондовій біржі.
– Це лише збіг обставин, – мовив Олег.
– Гаразд. Доказ другий. Підійди до телефону, тобі дзвонитиме Віктор.
– Ми не домовлялися… – тільки й встиг сказати Олег, як його перервав телефонний дзвінок.
Підняв слухавку й дійсно почув голос Віктора:
– Олегу, мені дуже потрібна твоя допомога, – говорив той на другому кінці дроту. – Нова комп’ютерна система зависла і я
