я читала ваші статті про хірургічну залежність та правобічні й лівобічні вирази обличчя.
– Так, вони першокласні, – сказав доктор Лектер.
– Я теж так подумала, як і Джек Кроуфорд. Він звернув на них мою увагу. Це одна з причин, чому він так непокоїться, щоб ви…
– Кроуфорд-Стоїк непокоїться? Мабуть, він дуже зайнятий, якщо набирає собі помічників з лав студентів.
– Так, зайнятий, і він хоче…
– Зайнятий Баффало Біллом.
– Припускаю, що так.
– Ні, не «припускаю, що так». Офіцере Старлінг, ви знаєте напевне, що справа в Баффало Біллі. Я гадав, Джек Кроуфорд послав вас розпитати мене про нього.
– Ні.
– То ви не намагаєтеся манівцями підійти до цієї теми.
– Ні, я прийшла, бо нам потрібні ваші…
– Що вам відомо про Баффало Білла?
– Про нього взагалі небагато відомо.
– Газети щось випустили?
– Не думаю. Докторе Лектер, я не бачила жодних конфіденційних матеріалів у цій справі, моя робота полягає в тому…
– Скількома жінками послугувався Баффало Білл?
– Поліція знайшла п’ятьох.
– З усіх було знято шкіру?
– Частково так.
– У газетах ніколи не пояснювалось, звідки пішло його ім’я. Ви знаєте, чому його називають Баффало Біллом?
– Так.
– Розкажіть мені.
– Розкажу, якщо ви проглянете анкету.
– Прогляну, нехай. А тепер: чому?
– Усе почалося з невдалого жарту в «убивчому» відділі Канзас-Сіті.
– Так?
– Його назвали Баффало Біллом, бо він оббіловує жінок, наче бізонів[24].
Старлінг збагнула, що проміняла почуття страху на усвідомлення власного запроданства. З цих двох станів вона б радше обрала страх.
– Передайте мені анкету.
Старлінг проштовхнула в отвір синю секцію. Вона нерухомо сиділа, поки Лектер гортав сторінки. Тоді він опустив папери назад у тацю.
– Ох, офіцере Старлінг, невже ви гадаєте, що зможете препарувати мене за допомогою такого тупого знаряддя?
– Ні, я гадаю, що ви можете поділитися своєю точкою зору й допомогти нам у цьому дослідженні.
– І який у мене може бути для цього мотив?
– Цікавість.
– До чого?
– До причин, з яких ви тут опинилися. До того, що з вами сталося.
– Нічого зі мною не сталося, офіцере Старлінг. Я сам стався. Вам не вдасться звести мене до самої низки факторів впливу. Ви поступилися добром і злом перед поведінковою психологією, офіцере Старлінг. Ви всіх одягли в моральні «почесні штанці» – ніхто, ніколи й ні в чому не винен. Подивіться на мене, офіцере Старлінг. Чи не наважитесь ви визнати, що я – зло? Я – зло, офіцере Старлінг?
– Я гадаю, що
William Frederick «Buffalo Bill» Cody (1846–1917) – американський мисливець на бізонів і організатор популярного дійства «Дикий Захід»; отримав своє прізвисько після того, як за півтора року убив понад 4000 бізонів для забезпечення робітників Тихоокеанської залізничної компанії м’ясом і шкурами.
