сказав?
– Він сказав: «Я чую, як пахне твоя пизда».
– Зрозуміло. Особисто я не чую. Ви користуєтеся кремом для шкіри фірми «Евіан», а інколи – парфумами «L’Air du Temps»[21], але не сьогодні. Сьогодні ви категорично не напахувалися. Що ви думаєте з приводу того, що сказав вам Міґґс?
– Він вороже налаштований з причин, які мені не відомі. Дуже шкода. Він вороже ставиться до людей, а вони – до нього. Замкнене коло.
– А ви до нього вороже налаштовані?
– Співчуваю через його психічний розлад. Поза тим, він чинить багато галасу. Як ви здогадалися про парфуми?
– За запахом із вашої сумочки, коли ви діставали посвідчення. Гарна сумочка.
– Дякую.
– Ви взяли свою найкращу сумочку, чи не так?
– Так.
Це була правда. Вона заощаджувала гроші на цю класичну, просту сумочку, і то був у неї найбільш вишуканий аксесуар.
– Набагато краща за ваші туфлі.
– Сподіваюся, до них також дійде черга.
– Не маю жодного сумніву.
– Малюнки на стінах – ваші, докторе?
– А ви гадаєте, я викликав сюди дизайнера?
– Отой, що над раковиною, це європейське місто?
– Флоренція. Палаццо Веккіо та Дуомо, вид з Бельведеру.
– Ви малювали з пам’яті, всі ці деталі?
– Пам’ять, офіцере Старлінг, це все, що я маю замість краєвидів.
– А на іншому – розп’яття? Середній хрест порожній.
– Голгофа після зняття з хреста. Пастель і «меджик-маркер» на пергаменті для пакування м’яса. Ось що насправді отримав злодій, якому обіцяли Рай, коли жертовне ягня забрали геть.
– І що саме?
– Ясна річ, йому переламали ноги, як і його випадковому сусідові, який глузував з Христа. Ви що, зроду не читали Євангелія від Йоанна? Тоді раджу картини Дуккіо, він дуже точно зображає розп’яття. Як Вілл Ґрем? Який у нього вигляд?
– Я не знайома з Віллом Ґремом.
– Ви знаєте, хто він. Протеже Джека Кроуфорда. Який був до вас. Як його обличчя?
– Я ніколи його не бачила.
– Це називається «обрізати старі зв’язки», офіцере Старлінг, якщо ви не заперечуєте.
Кілька секунд тривала мовчанка, а тоді Кларіс випалила:
– Натомість ми б могли підшити дещо з давно відрізаного. Я принесла…
– Ні. Ні, це нерозумно й неправильно. Ніколи не користуйтеся дотепами, щоб плавно перейти до іншої теми. Послухайте, поки об’єкт усвідомлює подібні дотепи й відповідає на них, суб’єкт має змогу провести швидкий безсторонній аналіз, що згубно впливає на настрій. Наше спілкування відбувається в площині доброго гумору. У вас непогано виходило, ви були чемні й сприйнятливі до чемності, ви ввійшли в довіру, поділившись принизливою правдою про Міґґса, та ось ви вдаєтеся до незграбної спроби перевести розмову на свою анкету. Так не годиться.
– Докторе Лектер, ви – досвідчений клінічний психіатр. Гадаєте,
«Аромат часу» (
