цей запис, і його осяяла ще одна думка.
– Що ви можете сказати про лікаря Кімбалла, який оглядав Елену Ортіз? – запитав він.
– Він чудовий лікар.
– Він зазвичай працює в нічну зміну?
– Так.
– Може, ви знаєте, чи він був на чергуванні минулого четверга?
Кілька секунд вона зважувала значення цього запитання. А тоді здригнулася від усвідомлення того, що він мав на увазі.
– Ви ж не думаєте, що…
– Це звичайне запитання. Ми перевіряємо всіх, з ким жертва контактувала.
Насправді то не було звичайне запитання, і Кетрін розуміла це.
– Ендрю Капра був лікарем, – тихенько зауважила вона. – Ви ж не думаєте, що інший лікар…
– Ми розглядали таку можливість.
Вона відвернулася. Важко зітхнула.
– Коли вбили тих жінок у Саванні, я думала, що не знаю вбивцю. Я думала, що знатиму, хто він, коли зустріну його. Відчую, хто він. Ендрю Капра показав, як сильно я помилялася.
– Ось таким банальним може бути зло.
– Саме це я тоді зрозуміла. Яким звичайним на вигляд може бути зло. Як чоловік, якого я бачила кожного дня, віталася з ним, міг усміхатися мені у відповідь… – І ледь чутно додала: – А тим часом вигадувати найрізноманітніші способи, як мене вбити.
Уже смеркалося, коли Мур повертався до автівки, однак асфальт досі парував од денної спеки. Попереду ще одна тривожна ніч. Жінки по всьому місту спатимуть з відчиненими вікнами, впускаючи всередину легенький нічний вітерець. І нічне зло.
Він зупинився і повернув голову до лікарні. Він бачив яскраво-червоні підсвічені літери напису «Швидка допомога», що горіли, наче смолоскип. Символ надій і зцілення.
«Це і є зона твого полювання? Місце, куди жінки ідуть за зціленням?»
З темряви з миготливими вогнями виїхала карета «швидкої допомоги». Мур подумав про всіх людей, які проходять через відділення за день. Фельдшери, лікарі, санітари, прибиральники.
«І копи». Йому не хотілося навіть розглядати таку можливість, але він не міг її відкидати. Професія захисників порядку якимось дивним чином приваблює тих, кому подобається полювати на людей. Зброя, посвідчення полісмена – це заманливі символи влади. А що може бути більшим за контроль над людьми, за право мучити і вбивати? Для такого мисливця весь світ стає неосяжною долиною, що кишить здобиччю.
Усе, що йому залишається, – обрати.
Діти були повсюди. Ріццолі стояла посеред кухні, що пахла кислим молоком і дитячою присипкою, й чекала, поки Анна Ґарсія повитирає підлогу, заляпану яблучним соком. Один малюк повис в Анни на нозі. Інший витягав з кухонної тумбочки кришки і траскав ними, ніби музичними тарілками[29]. На дитячому стільці сиділо немовля і сяяло усмішкою на замурзаному від протертого шпинату обличчі. А ще одна дитина з явними ознаками дерматиту повзала по підлозі, вишукуючи, що б такого забороненого
Музичні тарілки – ударний музичний інструмент, що являє собою два диски, викувані зі спеціального сплаву міді, латуні і бронзи.
