Жахослов (збірник). Отсутствует

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Жахослов (збірник) - Отсутствует страница 32

Жахослов (збірник) - Отсутствует

Скачать книгу

буде врятований від ганьби.

      Кейт на думку не спадало, що хтось міг добровільно віддати себе в руки Ґіньйолю. Вочевидь, усе можна купити. Чим більше вона дізнавалася, тим страшнішим усе здавалося.

      Стара жінка опустилася на коліна, розметавши навколо себе спідниці, і почала вголос ридати й пускати слину. Морфо підняв її з колін і вдарив по обличчю, щоб змусити замовкнути. Маліта підійшла з ганчіркою й пудрою, щоб поправити грим.

      Султан закинув рушницю за спину і став дертися по канату на бруси над сценою. Він був спритний, наче справді народився мавпою.

      Чи зможе вона втекти, якби подалася за ним нагору? Де там, у цих клятих черевиках.

      Поглянувши вгору, вона побачила Султана, що сидів навпочіпки на містку серед канатів і блоків. Він направив рушницю на сцену і шкірив зуби – великі штучні різці своєї гнучкої маски – усміхаючись до неї. Людина-мавпа з безліччю талантів… черевомовець, викрадач жінок, акробат, снайпер…

      Доки Султан був на своєму посту, не мало сенсу рватися на волю.

      Підбурювати інших до спротиву теж був не варіант. Кейт було невідомо, скільки з них прийшли сюди добровільно, як-от старий солдат і Ніні. Більшість же тих, хто вочевидь був тут із примусу, як-от хлопець у фраку чи «герцогиня», перебували в такому стані, що з них не було б жодної користі. Сирітки в костюмах риби і кажана певно страждали від голоду.

      За такого стану речей найбільше, на що вона могла сподіватися, це померти, знаючи відповіді.

      Вона підвела руку, як на прес-конференції.

      – Міс… е-е-е… Рід, правильно? – пригадав Орлов. – Чим можу допомогти?

      – Якщо опустити таку очевидну річ, як моє небажання брати участь у цій виставі, чи можу я принаймні поцікавитись, навіщо це все?

      – Не розумію. Що саме навіщо?

      – Усе це. Вистава, Червоне Коло… ваші гості – яких, закладаюсь, я можу назвати поіменно – яка їм з усього цього користь?

      Доктор Орлов здавався спантеличеним. Хіба ніхто ніколи про це не питав?

      – …Гадаю, я можу просвітити нашу гостю, – промовив хтось із-за спини дещо пронизливим голосом.

      Вона обернулася і побачила Жоржа дю Руа.

      Журналіст і політик був одягнутий, наче в оперу, від маківки до п’ят. Його пальці й булавка в краватці вигравали коштовним камінням. Колись, відомий своєю красою, він здобував прихильність у салонах, збираючи пікантні новини для своєї колонки світських пліток. Доживши середнього віку, він трохи поповнішав, але зберіг гладеньку шкіру і яскраві водянисті очі. Його вуса були пофарбовані й змащені воском.

      На вулиці вона пройшла би повз нього і не помітила – і все ж це був він, головний монстр, що стояв за всією справою. Його рожеве пухке личко служило йому найкращою маскою.

      Поряд із ним був Ґіньйоль, на прив’язі й рачки, мов мисливський собака.

      – Визнаю, – сказав він. – Ми з моїми товаришами по Червоному Колу маємо залежність. Певно, нас можна

Скачать книгу