epigraph>Хоч би ким ти був, ти, хто тримаєш мене в руці,
Якщо не врахуєш одного, ти нічого від мене не матимеш.
Тож остерігаю тебе, візьми до уваги,
Я не такий, як ти думаєш, я зовсім інший.
Не так просто стати моїм послідовником,
Не так легко претендувати на мою прихильність.
Дорога непевна – результат невідомий, а може, й фатальний;
Тобі доведеться відмовитись від усього – тільки я буду твоїм Богом, єдиним і незамінним,
І ти муситимеш навчатися – довго й терпляче,
Забувши про своє колишнє ставлення до життя, про його
узгодженість із життям інших.
Тому залиш мене там, де я є, зніми руку з мого плеча,
Поклади мене й іди далі своєю дорогою.
Присвячується Н. Д. де Піетат, яка прийшла на землю, щоб показати шлях до Подвига Доброго
Портрет
На той час, коли я закінчив писати ці сторінки, при владі ще залишаються кілька диктаторів. В одну з країн на Близькому Сході вторглися війська світової супердержави. Терористи здобувають собі дедалі більше прихильників. Християнські фундаменталісти спроможні обирати президентів. На духовний пошук претендують кілька сект, що, як вони стверджують, володіють «абсолютним знанням». Цілі міста стираються з мапи гнівом розлютованої природи. Уся влада у світі зосереджена в руках шістьох тисяч осіб, згідно з дослідженнями одного авторитетного американського інтелектуала. Існують тисячі в’язнів совісті на всіх континентах. Тортури вважаються одним із законних методів допиту. Багаті країни закривають свої кордони. Країни бідні безпорадні щось удіяти проти безпрецедентного виходу своїх громадян, що вирушають на пошуки Ельдорадо. Геноцид триває щонайменше у двох африканських країнах. Економічна система подає ознаки виснаження, великі статки починають руйнуватися. Рабська праця дітей стала постійним явищем. Сотні мільйонів людей живуть нижче від рівня абсолютної бідності. Поширення ядерної зброї видається явищем незворотним. Виникають нові хвороби. Давні не вдається взяти під контроль.
Чи справді таким є портрет світу, в якому я живу?
Звичайно ж, ні. Коли я вирішив сфотографувати свою епоху, то написав цю книжку.
3.17 ранку
Пістолет «беретта», компактний і лише трохи більший за мобільний телефон, важить сімсот грамів, і з нього можна зробити десять пострілів. Компактний, легенький, він майже не відстовбурчує кишеню, в якій захований, а малий калібр має величезну перевагу; замість пройти крізь тіло, його куля застряє в кістках і трощить усе на своєму шляху.
Звичайно, шанси вижити, коли одержиш кулю з такого пістолета, також великі; відомі тисячі випадків, коли куля не зачіпала жодної важливої артерії і жертва мала час зреагувати й обеззброїти нападника. Але якщо той, хто стріляє, має певний досвід у цій справі, то він навіть може зробити вибір між смертю негайною – націлившись між очі або в серце, – і значно повільнішою – для цього треба притулити дуло пістолета до ребер під певним кутом і натиснути на спусковий гачок. Поранена в такий спосіб людина протягом певного часу не розуміє, що її рана смертельна, – вона намагається контратакувати або втекти, кличе на допомогу. Велика перевага такого вбивства полягає в тому, що жертва має досить часу, аби побачити, хто її вбив, вона потроху втрачає сили, аж поки падає на землю, майже без крові, не зовсім розуміючи, щó з нею відбувається.
Фахівці вважають цей пістолет далеким від ідеальної зброї.
«Він набагато краще підходить для жінок, аніж для шпигунів», – каже один із працівників англійської секретної служби Джеймсові Бонду в першому фільмі серії, забираючи в нього пістолет старої марки й видаючи йому нову модель. Але він і не претендує на те, щоб вважатися фахівцем, а для тієї мети, яку він перед собою поставив, кращу зброю годі знайти. Він купив свою «беретту» на чорному ринку, тож визначити її походження неможливо. У магазині пістолета п’ять куль, проте він має намір використати лише одну, накресливши на її кінчику пилочкою для нігтів літеру «Х». Позначена в такий спосіб куля розпадається на чотири фрагменти, коли влучає у щось тверде.
Але він застосує свою «беретту» лише у крайньому випадку. Існує багато інших способів погасити чийсь світ, зруйнувати якийсь усесвіт, а вона, безперечно, відразу зрозуміє його послання, як тільки буде знайдено першу жертву. Вона знатиме, що він зробив це в ім’я кохання, що він на неї не гнівається й не стане їй дорікати за те, що сталося два роки тому. Він сподівається, що півроку ретельного планування дадуть результат, але зможе в цьому переконатися лише завтра вранці. Його план передбачає зробити так, щоб фурії, античні страхіття з грецької міфології, розпростерли свої чорні крила над цим небесноосяйним
