адже вона є не лише надзвичайно чіткою, а й стислою. Цей приклад демонструє такий аспект принципу простоти: прості ідеї характеризуються суттєвістю та лаконічністю.
З одного боку, з думкою про лаконічність не посперечаєшся. Мабуть, ніхто не порадить вам при спілкуванні висловлюватися надто довго та заплутано. Ми знаємо, що речення – це краще, ніж абзаци. Дві тези – краще, ніж п’ять. Прості слова – краще, ніж складні. Чим менше інформації ми вкладаємо в ідею, тим більш «липкою» вона стає.
Однак будемо відвертими: самої лише лаконічності недостатньо. Ми могли б створити лаконічну ідею, якій, однак, бракує суттєвості. Інакше кажучи, стислий вислів, який не відображає наміру командира. Лаконічні ідеї можуть бути «липкими», однак це ще не означає, що вони будуть значущими. Подумайте про лаконічні ідеї, які несуть неправдиву інформацію (Земля – пласка), недоречну інформацію (кози – це рослини) чи нераціональні поради (щодня купуйте нову пару взуття).
З іншого боку, лаконічність може видаватися нерозумною метою. Чимало з нас володіє професійними знаннями в різноманітних сферах діяльності. Бути спеціалістом – означає все більше заглиблюватись у різнобічність своєї діяльності. Саме тут спрацьовує Прокляття Знань. Ми забуваємо, як це – не знати те, що ми знаємо. У такий момент простота асоціюється з «примітивністю». Як експерти у своїй справі ми, звісно, не хочемо, аби нас звинуватили у створенні елементарних ідей. Ми побоюємося, що прагнення до простоти призведе до надмірного спрощення.
Тож якщо ми вирішимо для себе, що простота – це ідейна основа та лаконічність, то нам слід запевнити себе, що до цього справді варто прагнути. Ми вже розробили ідейну основу, для чого нам лаконічність? Хіба спрощені ідеї не становлять меншої цінності, ніж добре продумані ідеї? Вдамося у крайнощі. Чи можливо сформулювати важливу думку за допомогою кількох слів?
«Краще синиця в руках»
Упродовж тисячоліть люди обмінюються висловами, які називають прислів’ями. Прислів’я характеризуються з одного боку простотою, а з іншого – змістовністю. Сервантес говорив: «Прислів’я – це короткий вислів, породжений довгим досвідом». Візьмемо за приклад таку приказку: «Краще синиця в руках, ніж журавель у небі». У чому полягає її ідейна основа? Вона застерігає не міняти надійне на сумнівне. Це прислів’я коротке та просте, однак воно містить самородок мудрості, який може стати в нагоді в різних ситуаціях.
Виявляється, така приказка існує в мовах багатьох народів. Шведський варіант звучить так: «Краще одна пташка в руках, ніж десять у лісі», іспанський – «Краще одна пташка в руках, ніж сотні пташок у небі», польський – «Краще горобець у руці, ніж голуб на даху», російський варіант подібний до українського.
Інші варіанти трапляються в румунській, італійській, португальській, німецькій, ісландській мовах та навіть у середньовічній латині. В англійській мові вживання цього прислів’я вперше зафіксоване у творі
