– І відміняти вже надто пізно.
– У мене був просто шалений день, – мовив Джейсон. – Ми маємо перемістити десятки тисяч файлів перед оновленням бази даних.
Мерібет уявила собі світ, у якому шалений день звільняв би її від приготування вечері. Звільняв би її від будь-чого. Вона хотіла б жити в такому світі.
– Ти зможеш щось приготувати? Будь ласка, – спитала вона.
«Не проси мене замовляти піцу, – думала Мерібет, щось стиснулося у неї в грудях, але не від стресу, як вона гадала, а через кров’яний тромб у її звуженій коронарній артерії. – Будь ласка, не проси мене замовляти піцу».
Джейсон зітхнув.
– Добре. Я приготую курку з оливками. Вона усім подобається.
– Дякую. – Мерібет відчула себе майже до сліз вдячною за те, що не братиме в цьому участі, але була остаточно зла через те, що вона постійно все робить.
За п’ятнадцять хвилин вона пройшла три квартали до кафе, де вони домовилися зустрітися з Андреа Девіс, її колишньою колежанкою з журналу «Рул». Мерібет залюбки скасувала б цю зустріч, але Андреа була розлучена, мала двох дітей-підлітків та позбулася роботи, бо журнал про шопінг, у якому вона працювала, закрився. Як і «Рул». Як і багато інших журналів, у яких вони працювали.
– Тобі так пощастило працювати у «Фреп» з Елізабет, – сказала Андреа за кавою, запах якої викликав у Мерібет нудоту. – Там просто чудово.
Так, Мерібет це знала. Там було чудово. Їй справді пощастило.
– «Рул» був так давно, – мовила Андреа. – Пам’ятаєш, як після 11 вересня ми перероблювали цілий випуск від самого початку? Ті пізні ночі, коли всі ми працювали гуртом, а запах паленого пластику заповнював повітря. Іноді я думаю, що то були найкращі дні в моєму житті. Чи це не божевілля?
Мерібет хотіла відповісти, що інколи відчувала те саме, але в той момент вона почала задихатись і майже не могла говорити.
– З тобою все гаразд? – запитала Андреа.
– Мені не дуже добре, – зізналася Мерібет. Вона не знала Андреа занадто близько, через що їй було легше сказати правду. – Дивні симптоми. Ніби болі. У грудях. Я боюся, це може бути моє…
Вона була не в змозі закінчити.
– Твоє серце? – спитала Андреа.
Мерібет кивнула, аж тут згаданий орган знову стиснувся.
– Я відвідую курси першої допомоги щонайменше раз на рік і думаю, у мене серцевий напад. Мені болить рука й усе інше. – Андреа хитала головою.
– У будь-якому разі, це дрібниця. Ну, не дрібниця, це рефлюксна хвороба. В усякому разі, у мене.
– Рефлюксна хвороба?
Андреа кивнула.
– Кислотна відрижка. Побічний продукт того, що зветься стресом. Мабуть, ти чула про це?
Ну, звісно, стрес. Це додало сенсу. А «Фреп» якраз тільки-но зробив репортаж про двадцятисемирічну зірку ситкомів, якій поставили діагноз – множинний склероз. «Ніхто не застрахований», – каже актриса в інтерв’ю.
