я люблю поплямкати. Трохи паштету, трохи вудженої риби, трохи… Біс тебе бери, який ти гидкий паскудник. Отака з вами біда, біляки, ви не знаєте, що тре робить із лялями. Чорт, пацан, ми знаємо. Це ви, африканці, не знаєте, як поводитися за столом… Як думаєш, чого євреям дістаються всі дівки? Річ геть не в грошах. Річ у тім, що ми плямкаємо. Чорд, ну ти дурень безцюцюрковий, пацан. Коли кравець обміря мене, щоб пошити кілько костюмів, я повернуся до себе й наберу цілу стайню ляль, від яких у тебе ноги підігнуться, братан. Ото вже вони будуть гарнюні. І я матиму по одній іншого кольору на кожен день тижня. Як думаєш, скоро ми зберемо на фунт чистого? Чорд, пацан. Та аж бігом. Як почнем, як зберемо кілько сотень на порцайку, і тоді вже попремо далі. До Різдва ми вже будем сидіть у кріслах, рахувать грошики й патякать про дурне. Веселого Різдва, пацан. Цигарка Гаррі обпалила йому пальці, трясця, і він кинув її на землю, от паскудство.
Сара привела в ломбард двійко сусідських хлопчаків. Містер Рабіновіц вичовгав з-за прилавка, доброго фечора, місіс Ґолдфарб. Доброго вечора, містере Рабіновіц, хоч я й не певна, що він добрий. А ви? Е, він приплющив очі, смикнув плечима й нахилив голову, що я можу сказати? Я цілий день сиджу сам-один у крамниці, а моя жінка міт наша дочка Ракель десь пішли купуфати щось для маленького Іззі й ще не фернули. На обід у мене буф холодний язик без житньої скибки… Я домазаф трохи гірчиці та хріну, але без житньої скибки, ой… він знизав плечима і знову оглянув її, а на фечерю, мабуть, їстиму холодний суп, якщо жінка не пофернеться, але ж фи хочте забрати сфій телефізор? А скільки зараз рочків маленькому Іззі? Ох, він такий гарненький, так би й повідкушувала його пухкенькі ніжки. Так, якщо ви не проти. Я привела цих славних парубків, щоб вони допхали його до мене додому, – такі славні хлопчики, допомагають бідній самотній матері – хвала Богові, що він забрав його з підставкою, так набагато легше його повернути. У мене зараз тільки три долари, але наступного тижня… То забирайте, забирайте його, він знову знизав плечима й нахилив голову, і сподіфаймося, що фін не фізьме його знофу раніше, ніж фи заплатите за цей раз, щоб не як тоді, пам’ятаєте, коли фін таки фкрав його тричі за місяць, і фи ще дофго не могли його фиплатити? На тому тижні, у фіфторок, Іззі фже буде пофний рочок. О-о-о, глибоко і довго протягла Сара, здається, що Ракель ще вчора гралася ляльками, а нині… Сара простягнула три долари, що перед тим акуратно склала й сховала в блузці, містерові Рабіновіцу, а той почовгав за прилавок і поклав гроші в касу, акуратно записавши транзакцію в маленькій книжечці з написом «ТВ САРИ ҐОЛДФАРБ» на обгортці. Нескінченні сторінки в цій книжечці мали записи й дати за минулі кілька років, що фіксували випадки, коли Гаррі отримував гроші за телевізор, а його мати викупляла його назад. Двійко хлопчаків поштовхали підставку з телевізором на вулицю. Місіс Ґолдфарб, а дозфолите фас дещо спитати, фи не сприймете це дуже особисто? Сара знизала плечима, скільки років ми знаємо одне одного? Він покивав головою вгору-вниз,
