вам подолати цю замасковану перешкоду. Удавати, що все гаразд, – також не вихід.
Я б хотіла, щоб ви зрозуміли, у чому полягає цей внутрішній опір, і з’ясували, як його подолати.
Мені відомий один простий, безпомилковий спосіб, що змусить ваш опір вийти на поверхню: почніть рухатися вперед, до мети, якої ви справді прагнете, і цей спротив сам швиденько вистрибне зі свого сховку й почне умовляти вас припинити діяти. Внутрішній опір з’явиться в усій своїй красі та спробує переконати вас, що перешкоди на шляху до мети є нездоланними. Обіцяю.
Тож вам потрібно знайти тимчасову мету, настільки привабливу, щоб ваш опір повірив, що ви справді прагнете її досягнення. Далі ви візьметеся до справи й почнете працювати над утіленням своєї мети – просто зараз.
Я вже навела вам чотири вагомі причини братися до роботи якнайшвидше: 1) це допомагає вам думати; 2) це підвищує самооцінку; 3) це привертає удачу у формі інформації чи можливостей, а також 4) загострює інстинкти.
Зараз я назву п’яту та найважливішу причину: змусивши себе рухатися до мети попри відчуття безвиході, ви активуєте – і викриваєте – увесь той внутрішній опір, через який ви й опинилися в такому безпорадному становищі.
Ваш опір спатиме, доки ви не будете йому загрожувати. Але він одразу прокинеться тієї ж миті, щойно ви почнете діяти, і повідомить про себе, голосно вигукнувши: «Що ти робиш?!», «Ти потрапиш у халепу», «Це не для тебе», «Це дурна ідея», «У тебе нічого не вийде».
Звідки я знаю, що це внутрішній опір заважає вашим бажанням?
Тому що відчуття безвиході не має сенсу.
Теоретично ви знаєте, що можете обрати кар’єру, але якщо вона ідеально вам не підходитиме, завжди можна її змінити. Саме так вважає більшість людей. То в чому проблема? Чому тоді ви не можете почати рухатися вперед? Вочевидь, якась велика проблема існує, інакше ви б не залишалися в цьому незручному становищі так довго.
Тож я можу зробити єдиний логічний висновок: ви відчуваєте якусь небезпеку. Ваш опір намагається захистити вас від цієї загрози. Подивіться на звіра, який застиг і не рухається. Це стовідсотково означає, що попереду якась небезпека. Тварини не обов’язково чудово обізнані чи винятково розсудливі, але в них завжди є вагома причина, яка переконує їх залишатися на місці. Те саме стосується нас.
Коли ви завзято почнете діяти, намагаючись утілити своє «небезпечне» бажання, кожна цеглинка вашого внутрішнього опору стане волати про себе. Вона спробує заблокувати шлях, змушуючи вас відчувати провину, сором, невправність або безпорадність. «А ти подумав про свою бідну матусю?» – скаже ваш опір. Або: «Якщо ти досягнеш великого успіху, усі тебе зненавидять», «Ти мав би стати адвокатом!», «Брат говорив тобі, що ти ідіот, і він мав рацію!»
Саме це нам і потрібно.
Нам треба, щоб ці послання скинули своє маскування, бо лише напевне знаючи, хто чи що є вашим ворогом, ви зможете розробити стратегію перемоги над ним.
Отже, спробуймо дістати внутрішній опір із його схованки.
Перш ніж розпочати
