style="font-size:15px;"> У батьків є власні мрії, і саме ці мрії вони «проштовхують», а не ваші. У їхніх головах міцно закорінені образи успішних синів та гарних, багатих доньок – надійно забезпечених дітей, здобутками яких можна похвалитися. Дуже мало кому з батьків доступна розкіш спокою та міцності духу, щоб зрозуміти, що найбільш корисна річ, котру може зробити будь-яка дитина, – знайти своє покликання та йти за ним.
Поки ви живете відповідно до настанов своєї родини, ви ніби завжди виконуєте роль дружки молодого на чиємусь весіллі. Рідко коли вам підходить мрія іншої людини, і лише ваша власна «сидітиме», наче зшитий на замовлення костюм. Знайти власну мрію варте будь-яких зусиль.
Тим часом, поки ви живете не так, як вам насправді б хотілося, виконуєте справу, що вам не зовсім до душі, не марнуйте час на спроби зрозуміти, як це трапилося. Не звинувачуйте себе.
Як тільки механізм сімейних настанов запущено і його дія спрямована на вас, вашої вини ні в чому немає. Усі ми прийняли важливі рішення щодо свого життя надто рано, коли в дитинстві вперше отримали послання своєї родини та відреагували на них. Далі ми перетягли ці дитячі рішення в доросле життя, де вони не завжди є ефективними. Їхнім наслідком може навіть стати неправильний вибір подружжя або деструктивна поведінка.
Я знайома з жінкою, яка нещодавно розлучилася з дуже злим, дратівливим чоловіком. Вона розповіла мені: «Я не знаю, як могла втнути таку дурницю. Ти, мабуть, думаєш, що я мала б розуміти, чим усе це закінчиться. Мій батько був, наче скажений бик! Я ненавиділа це! Тому як я могла дати втягнути себе у шлюб із таким самим чоловіком?»
Намагаючись вижити, ось як.
Вона з дитинства затямила, як «бути милою», аби не розлютити батька, і, коли настав час пошуків чоловіка, виявилося, що це її найкращі вміння. Природно, вона знайшла ситуацію, де могла б їх застосувати.
Марк навчився в дитинстві дещо іншого – геть протилежного. Послання його родини звучало так: «Це злий, жорстокий, божевільний світ, де кожен сам за себе». Марк був четвертим із п’ятьох братів і змушений був боротися за своє становище, інакше його б затоптали. Тепер його звільнили вже з двох гарних робіт, тому що він автоматично реагує на будь-який конфлікт роздратуванням та неймовірним криком.
«Чому я просто не можу зупинитися? – говорить він. – Я намагаюся забути те, що засвоїв у дитинстві, але слова самі вилітають мені з рота, поки я встигаю спробувати втримати їх».
Маркові ніколи не вдасться позбутися цих послань родини та культури, удаючи, що їх не існує. Не зможемо цього зробити ні ви, ні я. Нам доводиться враховувати такі настанови, коли ми плануємо своє нове життя, бо вони завжди супроводжують нас, хочемо ми цього чи ні. Далі я розповім вам про способи змусити ці старі послання мовчати, аби вони не заглушали єдину корисну пораду, яку навіть зараз нашіптує вам власна душа:
Насправді ви маєте робити будь-яку справу, що змушує ваше серце співати.
Це
