а не мільйонів інших людей. Ми хочемо побачити землю своїх предків, вступити до університету чи самостійно вивчати астрономію. Ми мріємо про речі, які важко пояснити іншим людям, з яким би співчуттям та увагою вони нас не слухали. Тому що справжні мрії – немов відбитки пальців. Їх генерує той внутрішній геній, про якого я розповідала.
Повірте, це саме так. Коли є щось, чого ви справді хочете, що змушує серце калатати, і ви навіть не знаєте чому, це дається взнаки унікальна частина вашої душі. Це ваше справжнє «я» – з оригінальним, неповторним світоглядом, який притаманний вам і тільки вам.
На відміну від ескапістських мрій, справжні не даються так легко. Власне кажучи, вам, мабуть, доведеться глибоко копати, аби їх знайти, бо зчаста вони добре заховані. Чому? Тому що згадувати їх – непросте емоційне випробування.
Вони є матеріалом, із якого «виготовляють» справжні пригоди. Цікаво, що грандіозні ескапістські мрії, як-от пілотувати винищувач або вміти голіруч упоратися з алігатором, дуже легко виникають у нашій уяві, але втілювати їх на практиці дуже ризиковано, тоді як справжні мрії – наприклад, попросити чиєїсь руки або повернутися до університету у п’ятдесят років – до смерті лякають вас, коли ви про це думаєте, але зазвичай не передбачають жодного ризику в реальності.
Як я вже говорила, справжні мрії не вимагають, щоб ви кидали сім’ю й роботу та переїздили на Таїті з пензлем і фарбами. Треба тільки відшукати у своїй душі те глибоко сховане бажання, яке ви колись відклали вбік, і почати його реалізовувати.
Ви побачите, як ваше життя заясніє новим світлом.
Ви зрозумієте, якою дивовижною є різниця між життям, коли ви просто чогось чекаєте, тупцюючи на місці, та життям, присвяченим реалізації вашої особистої, заповітної мрії.
Ось так. Усі відмовки закінчилися.
Чому ж ви досі налякані?
Тому що, хоча вам і не треба відмовлятися від безпеки, щоб розпочати життя, сповнене пригод, вам доводиться йти на емоційний ризик, коли ви дозволяєте собі щось любити. Насмілитися втілити мрію – це дуже сильне переживання. Це спонукає вас прокинутися від того безпечного сну, у якому ви перебували до цього. Бути креативним, ефективно діяти, навіть вірити, що у вас є право жити чудовим життям, – це аж ніяк не легка справа. І саме тут криється джерело справжнього страху.
Звичайно ми робимо вигляд, що реальні перешкоди на нашому шляху є настільки значними, що рухатися вперед надто ризиковано. Наведу вам поширений приклад.
Джеррі каже, що йому треба змінити весь свій спосіб життя, аби втілити мрію й писати кіносценарії: «Це вимагає часу! А я надто втомлений вечорами, бо робота мене виснажує. Крім того, дружина має право сподіватися, що ми будемо проводити певний час разом».
Його дружина засміялася: «Ви жартуєте? Та він такий нещасний, що кожного дня я цілий вечір його втішаю. Я мрію, щоб він знайшов будь-яке заняття, котре зробило б його щасливим! Мені треба ж робити
