Максимум успішності. Стратегії і навички для розкриття прихованого потенціалу. Брайан Трейсі
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Максимум успішності. Стратегії і навички для розкриття прихованого потенціалу - Брайан Трейсі страница 7
Якщо ви підприємець, намалюйте собі картину ідеального майбутнього на роботі, абсолютно досконалого з усіх поглядів. Над чим би ви попрацювали більше (або менше), щоб досягнути вищого ступеня гармонії та взаємодії в робочому середовищі?
Якщо йдеться про родину, яким би було ваше життя, якби ви і небайдужі вам люди жили в стані цілковитого спокою й задоволення? Що б ви робили, допомагаючи іншим бути щасливими в процесі досягнення вашого власного щастя?
Поставивши собі за мету досягнення душевного спокою й плануючи всі свої дії з урахуванням того, допомагає це її досягненню чи віддаляє вас від неї, ви, імовірно, не вчините помилки. Ви казатимете й робитимете правильні речі. Ви виявите, що оперуєте набором вищих принципів. Ви почуватиметеся чудово. Джерело цього – душевний спокій.
Другий складник успіху – це здоров’я та енергія. Як душевний спокій – ваш нормальний і природний ментальний стан, так і здоров’я та енергія – ваш нормальний і природний фізичний стан.
Ваше тіло має природну схильність до здоров’я. Воно завиграшки виробляє достатню кількість енергії без ментального або фізичного втручання. Тіло випромінює здоров’я, коли немає болю, недуг і захворювань. Доволі дивовижно воно влаштоване так, що, щойно ви припиняєте робити з ним певні речі, воно часто відновлюється й знову стає здоровим і енергійним.
Якщо ви досягаєте всього бажаного в матеріальному світі, але втрачаєте здоров’я й душевний спокій, то дістаєте дуже мало втіхи від своїх інших досягнень або й зовсім не відчуваєте радості.
Уявіть себе досконало здоровим. Подумайте про те, якою б людиною ви були, якби стали ідеалом фізичної форми. Який би ви мали вигляд? Як би почувалися? Скільки б важили? Яку б їжу вживали і які б вправи робили? Чого б ви робили більше, а чого менше?
Під час одного семінару до мене підійшов бізнесмен: він подумав про свій «ідеальний образ» і сказав, що якби був у гарній формі, то зміг би пробігти марафон.
Його проблема полягала в тому, що йому було сорок, він мав кілька кілограмів надлишкової ваги й був не в найкращій фізичній формі. Він сумнівався, що участь у марафоні йому до снаги, але розумовий процес уже почався.
Що більше він розмірковував про те, яким би міг стати, а не про те, яким він був, то більше його захоплювала ідея тренувань для марафону. Він почав бачити себе підтягнутим і спортивним. І дедалі переконувався, що йому це вдасться.
Він придбав кілька книжок про біг і почав потроху щодня бігати. Він купив потрібний одяг і кросівки. Щотижня він збільшував дистанцію й незабаром почав брати участь в аматорських благодійних забігах і міні-марафонах. За рік він пробіг свій перший марафон – понад 42 кілометри. Він втілив у життя свій ідеальний образ і став людиною, якою себе уявляв. Що важливіше,