вони мені, як би я брала, я б сказала, ти ж знаєш!!! – сльози знову навертаються. Я тримаюсь.-Знаєш папочка, ти запитай у сук яких ти водиш додому, чи глянь у чек на ціну з магазину, в якому ти купуєш горілку. Я хватаю сумку і виходжу.
У грудях все стисло. Набираю повні груди свіжого повітря. Дивлюсь у небо. Видихаю. Що робити? Куди піти. Потрібно зняти це сране плаття. Іду до вікна у свою кімнату. Залажу. Швидко одягаю темно голубі, рвані на колінах джинси, майку рожевого кольору, білі кроси, спортивку, як у групи підтримки. Увімкаю телефон пишу Лілі.
Я
– Можна переночувати у тебе?
Лілі
– Звісно, ти ж знаєш моя мати любить тебе більше за мене:-) :-) :-)
Я
-Буду через 10 хвилин
Лілі
-Напишу Кетрін, можливо і вона прийде.
Я
– Ок.
На екрані 31 пропущений дзвінок,9 смс. Я вимикаю його не читаючи. Хватаю, запасні трусики, духи, косметичку. Беру кошти з нички. Велажу через вікно. Сідаю на велик, рюкзак кидаю до корзинки, наушники у вуха і їду. Як за звичай, музика пробирає мене до кісточок. Грає спокійна пісня… IU- 미아… Душу ніби роздирають, розрізають 1000 ножів. Щось рве мене з середини. Сльози летять як град, вечірній прохолодній вітер обдуває моє змочене солоними капельками обличчя
Не хочу думати за тата, за його нову пасію, за Алекса, за його суку-мамашу. Хочу забутись. Швидко їду до Лілі. Нехочу зустріти по дорозі цього брихуна. А можливо він сидить дома? Зі своєю ідеальною мамою в бездоганному будинку з успішним папочкою. Пішли вони всі.
Проїджаю клумбу квітів, не знаю що за вид але вони бездогані. Бутон крупний, рожевий. Зупинняюсь, швидко зриваю невеликий букет. Мама Лілі, дуже мила та добра до мене. Вона справжня мати: турботлива, кохає своїх діток, готова на все заради Лілі тат її молодшого брата Макса. Але вона причудлива, як і її доня. Розкладає одяг по кольорам, завжди 100% опрятна. Класна жінка. Чудова мати.
Це викликало у мене посмішку.:-) :-) :-)
Алекс
Після останього смс від Мії, я просто підірвався. Я був в ярості. Тато був дома, тому Мію зустріла мати. Де? Де вони могли зустрітись? Що мама їй наговорила. Чому вона постійно сує свого носа у моє життя. Я хватаю на столі ланцюг з ключами від машини. – Тату!!!! Тату!!!!! – кричу я.В цю ж секунду телефоную матері, вона небере слухавку. Спускаюсь на перший повер. Скільки кімнат в цьому музеї????? – Тату!!!!!!
Ніхто не відповідає. Я швидко вибігаю на подвір'я. Запригую до машини. Знову набираю маму. Ставлю на гучний звук. Ідуть гудки… -Візьми слухавку!!!!!!Візьми… -я їду не знаю поки що куди, бью пальцями по керму.
– Алло, синок!
– Ти де? -грубо запитую я
-Синочок щось сталось???? -ніби вона блять нерозуміє, що саме сталось.
– Ти де? – уже з криком запитую я. – Я у подруги, ти її знаєш Жасмін! – Я щас буду… – виключаю телефон не дочикавшись відповіді. Телефоную Мії: 1,2,5,17 -тий раз,
