або отримуються нами здалеку.
Як стенографія стала необхідною для точного запису і розмноження людської мови, так і мова «код» стає і повинна стати необхідною в стосунках між людьми, що знаходяться на різних точках земної кулі.
Я упевнений, що «код» отримає широке застосування в усіх наших установах Союзу РСР.
Раз темп роботи Жовтневої революції нас привів до того, що ми вимушені були красиву та гнучку російську мову вимовляти зі скороченням складів, то по дротах і повітряних хвилях ми сміливо спілкуватимемося концентрованою мовою «код», тим паче, що вона доходитиме до адресатів у красивому, розгорненому і зрозумілому вигляді.
Я зі свого боку закликаю всі установи ввести у себе при спілкуванні по телеграфу і радіо мову «код». Єнукідзе».
На початку 1920-х років Спецвідділ включав 6, а пізніше – 7 відділень. Проте власне криптографічні завдання вирішували тільки три з них: 2-е, 3-є і 4-е. Так, співробітники 2 відділення займалися теоретичною розробкою питань криптографії, виробленням шифрів і кодів для ВНК і всіх інших установ країни (включаючи МЗС, Військове відомство тощо). Відділення в перші роки роботи складалося з 7 осіб, а його начальником був Федір Григорович Тіхоміров.
Перед 3 відділенням стояло завдання «ведення шифророботи та керівництво цією роботою у ВНК». Складалося воно спочатку всього з 3-х осіб, керував відділенням старий більшовик, колишній латиський стрілець Федір Іванович Ейхманс, який одночасно був заступником начальника Спецвідділу. Ейхманс організовував шифрозв'язок із закордонними представництвами СРСР, спрямовував і координував їх роботу.
Співробітники 4 відділення, а їх було 8 осіб, серед яких був і Крівош-Неманіч, займалися «відкриттям іноземних і антирадянських шифрів і кодів та дешифровкою документів». Начальниками цього відділення були: з травня по грудень 1921 року – Ященко, з січня по серпень 1922 року – Горячов, з серпня 1922 по вересень 1923 року – Ельтман.
Перші успіхи радянських криптослужб незабарилися. Уже в 1921—22 роках удалося розкрити перші дипломатичні й військові турецькі шифри, до 1925 року проводилася активна й небезуспішна робота з шифрами 15 європейських держав, у 1927 році розпочалося читання японських повідомлень, а в 1930 році були розкриті деякі шифри США.
У травні 1921 року при Штабі РСЧА був також утворений свій спецвідділ -Центральний шифрувальний відділ (далі – ЦШВ) і було затверджене Положення про нього та його штат, а також штати шифрорганів штабів фронтів, округів, армій, дивізій, бригад, Центрального управління ВОСО і дислокаційне відділення (далі – ДВ) Управління зв'язку штабу РСЧА, Управління ВОСО і ДВ зв'язку штабів фронтів і армій. ЦШВ складався з 4-х відділень загальною чисельністю 27 осіб.
В той час столицею радянської України був Харків, тому в 1921 році в складі українських органів держбезпеки був створений Загальний відділ під керівництвом
