досягти єднання з Богом?
– Чим більш стараєшся, тим більшу відстань створюєш між Ним та собою.
– А як подолати цю відстань?
– Зрозуміти, що її не існує.
– Чи не означає це, що Бог і я – одне?
– Не одне. Навіть не двоє.
– Як це можливо?
– Сонце і його світло, океан і хвиля, співак і його пісня – не одне. І не двоє.
Розрізнення
Покинутий коханець сказав Майстру:
– Вже раз обпікся. Більше ніколи не закохуватимуся.
На що Майстер відповів:
– Ти ніби той кіт, котрий обпікся, скочивши на плиту, й тепер обходить її стороною.
Автоматизм
Майстер якось запитав своїх учнів, що важливіше – мудрість чи дія. Учні були одностайні:
– Звісно, дія. Яка користь із мудрості, яка не виявляє себе у дії.
Відповідь Майстра була така:
– А яка користь із дії, яка походить від непросвітленого серця?
Поклоніння
Учневі, занадто запопадливому, Майстер сказав:
– Світло відбивається від стіни. Навіщо шанувати стіну?
Будь уважний до світла!
Уникання
Якийсь турист роздивлявся в храмі портрети колишніх Майстрів, і зауважив таке:
– Чи лишився ще на цій землі хоч один справжній Майстер?
– Є такий, – сказав на це гід.
Тоді турист випрохав аудієнцію у Майстра, яку почав з запитання:
– Чи є ще великі Майстри, і де вони?
– Подорожній! – вигукнув Майстер.
– Так, пане! – шанобливо відповів турист.
– А де ТИ?
Доля
Одній жінці, котра скаржилася на свою долю, Майстер сказав:
– Свою долю твориш ти сама.
– Певно вже, що не від мене це залежало, стати жінкою!
– Народитися жінкою – це не доля. Це призначення. Як ти сприймаєш те, що народилася жінкою, і як розпорядишся цим – оце і є доля.
Переродження
– Назавжди відкинь своє минуле й будь просвітленим, – сказав Майстер.
– Я це роблю, але поступово.
– Поступово зростають. Просвітлення —миттєве.
Пізніше Майстер пояснив:
– Зробіть стрибок! Прірву не можна подолати у кілька стрибків.
Сновидіння
– Коли я буду просвітленим?
– Коли бачитимеш, – сказав Майстер.
– Бачитиму що?
– Дерева, квіти, місяць і зорі.
– Але я бачу їх щодня.
– Ні. Те що ти бачиш, це паперові дерева, паперові квіти, паперовий місяць і паперові зорі. Бо ти живеш не в реальності, а у своїх словах і думках.
І додав спокійно, щоб вже не залишалося ніяких сумнівів:
– Шкода, але ти живеш паперовим життям, проте і помреш паперовою смертю.
