лоту. Чеснотливий муж турбується про корінь; коли закладено корінь, то народжується й шлях, синівська шаноба і послух старшим – хіба не в них коріниться людяність?
Учитель сказав:
– Людяність рідко поєднується з гарними речами й лестивим виразом обличчя.
Учитель Цзен сказав:
– Я на день тричі себе питаю: чи сумлінно я трудився для людей? Чи зберіг щирість у спілкуванні з друзями? Чи повторював те, чого мене навчали?
Учитель сказав:
– Правлячи уділом, здатним виставити тисячу бойових повозок, слід бути ретельним у справах, правдивим, любити людей, заощаджувати кошти й спонукати народ працювати у відповідності до пори року.
Учитель сказав:
– Удома молодші шанують батьків, а деінде слухняні зі старшими, обережні й правдиві, повні любові до всіх та близькі з тими, в кому є людяність. Якщо при цьому стає сил, то стримлять надбати ученість.
Цзися сказав:
– Якщо хто замість чуттєвості вибирає добро, здатен до знемоги служити батькові й матері, на службі державцеві може жертвувати собою й звертається до друзів із правдивим словом, то нехай би казали, що він неук, я неодмінно назву його ученим.
Учитель сказав:
– Якщо чеснотливий муж не має суворості, в ньому нема переконливості й він непевен у навчанні. Головне – будь чесний і правдивий, не води дружби з тими, хто тобі не рівня, і не бійся виправляти свої помилки.
Учитель Цзен сказав:
– Якщо шануватимуть мертвих, пам’ятатимуть предків, то в народі знов запанує чеснота.
Цзицинь спитав Цзигуна:
– Хоч би в якій країні був Учитель, він завжди знає про справи її правління. Він сам шукає ці відомості чи йому їх дають?
Цзигун відповів:
– Учитель дістає їх завдяки тому, що ласкавий, добрий, чемний, ощадливий і поступливий. Чи не вирізняється він у тому, як їх шукає, від інших людей?
Учитель сказав:
– Хто вдивляється в прагнення свого батька, коли він живий, а після його смерті – в те, як він чинив, і не міняє його шляху протягом трьох років, можна сказати, що шанує той батьків.
Учитель Ю сказав:
– З призначень ритуалу найцінніша гармонія. Вона робить прекрасною путь стародавніх царів, а їх наслідують у малому й великому. Та проте і гармонія буває до речі не завжди. Якщо знають саму гармонію, не беручи її в рамки ритуалу, вона не може перетворитися на життя.
Учитель Ю сказав:
– Якщо, будучи щирим, близький до справедливості, обіцяння зможе виконати. Якщо шанує відповідно до ритуалу, то уникне сорому й неслави. Якщо твоя підпора той, хто насправді тобі близький, то можеш йому підкоритись.
Учитель сказав:
– Якщо чеснотливий муж не думає під час трапези про насичення свого шлунка, не прагне, живучи вдома, затишку, проявляє запопадливість у ділі, обережно говорить і виправляється, зближаючись із тими, у кого є путь, то можна сказати, що він любить ученість.
Цзигун спитав:
– Як ви оцінюєте той випадок, коли людина у злиднях ні перед ким не плазує, а забагатівши – не зазнається?
Учитель відповів:
– Це непогано, та не так добре, як те, коли людина у злиднях відчуває радість, а забагатівши, схиляється до ритуалу.
Цзигун знову спитав:
– В Піснях є рядки:
Він мов гранована різьба,
Шліфована й гладенька.
Чи не про цього ви казали?
– Так, Ци, – відповів Учитель, – відсьогодні з тобою можна говорити про Пісні: тобі скажеш що-небудь, а ти вже знаєш, що за цим слідом.
Учитель сказав:
– Не журися, що люди не знають тебе, та журися, що ти не знаєш людей.
Глава 2
Правитель
Учитель сказав:
– Правитель, що покладається на чесноту, немовби північна Полярна зоря, що завмерла на своєму місці серед сонму сузір’їв, що обертаються навколо неї.
Учитель казав:
– Три сотні Пісень варті одного рядка, який каже: «Його думка не ухиляється».
Учитель
