у мить, коли є можливість вчинити справедливо, означає боягузтво.
Глава 3
Вісьмома рядами
Конфуцій казав про Молодшого, в якого «вісьмома рядами танцюють при дворі»:
– Якщо це можна витерпіти, то що ж витерпіти не можна?
Три родини прибирали жертовне приладдя під звуки гімну «Лад».
Учитель про це сказав:
Співдіють у храмі князі,
Син Неба прекрасно-суворий.
– Хіба ці слова до речі про діла трьох родин?
Учитель казав:
– Навіщо ритуали, якщо, будучи людиною, не проявляє людяності? Навіщо й музика, якщо, будучи людиною, не проявляє людяності?
Лінь Фан спитав про те, що головне в ритуалі.
Учитель відповів:
– Як багато важить твоє питання! Під час виконання ритуалу ощадливість краща за марнотратність; на похоронах почуття скорботи краще за ретельність.
Учитель сказав:
– У варварів при державцеві гірше, ніж у китайських землях без нього.
Молодший приносив жертви горі великій, і Вчитель спитав Жань Ю:
– Ти не міг його утримати?
– Не міг, – відповів Жань Ю.
Учитель сказав:
– Шкода! Невже скажеш, що гора Велика менш розбірлива, аніж Лінь Фан?
Учитель сказав:
– Чеснотливий муж ні в чім не змагається, але якщо змушений, то хіба що в стрільбі з лука; він заходить до залу, вітаючи й поступаючись; вийшовши звідти, п’є вино. Він не полишає чесноти, навіть змагаючись.
Цзися спитав:
– Що означають рядки:
Сміється і чарує ямкою на щічці,
Очей прекрасних ясний погляд,
Білість лиця здається кольоровим візерунком.
– Вторинне те, коли розмальовують біле, – відповів Учитель.
– І ритуал вторинний? – зауважив Цзися.
Учитель сказав:
– Хто мене розуміє, то це ти!
Тепер із тобою можна говорити про Пісні.
Учитель казав:
– Я міг би розповісти про ритуал Ся, та у Ци бракує свідчень; я міг би розповісти про ритуал Інь, та в Сун бракує свідчень. Усе через те, що не вистачає записів і тямущих людей. А якби вистачало, я міг би підтвердити свої слова.
Учитель сказав:
– Під час царського жертвопринесення я не хочу дивитись на те, що там робиться, з моменту наливання вина.
Хтось запитав про сенс царського жертвопринесення.
Учитель відповів:
– Про нього не відаю, а хто відав би, той управляв би Піднебесною так, ніби вона була б тут.
І вказав при цьому на свою долоню.
Учитель ніби зрів тих, кому приносив жертви. І ніби зрів духів, приносячи їм жертви. Він казав:
– Якщо сам не беру участі в жертво-принесенні, то для мене
