тут від стелі до підлоги, геть чисто все помиєте, і я перевірю, чи добре ви зробили цю роботу.
Він махнув рукою на відро з очисними засобами.
– Це твоє, Дампстер. Міз «Це Проти Правил» береться за швабру, хочу побачити підлогу такою чистою, щоб я їсти з неї міг.
Хотілося б мені нагодувати тебе з неї обідом, подумала Джінет, але пішла до мийного відра з віджимом. Їй не хотілося потрапити в рапорт за погану поведінку. Якщо так станеться, дуже ймовірно, що вона не попаде в загальну вітальню, коли цього вікенда на відвідини прибуде сестра з її сином. Для них це довга поїздка автобусом, і як же вона любила свого Боббі за те, що він ніколи не жалівся з цього приводу. Але біль у голові в неї дедалі сильнішав, і все, чого вона бажала в світі, це аспірину і поспати.
Рі, роздивившись очисні засоби, вибрала бляшанку якогось спрею і ганчірку.
– Хочеш нанюхатися цього «Пледжа»112, Дампстер? Напшикати собі в нюхальник і ловити кайф?
– Ні, – сказала Рі.
– Тобі б хотілося кайфонути, хіба не так?
– Ні.
– Що «ні»?
– Ні, офіцере Пітерз.
Рі почала полірувати стіл. Джінет наповнила відро з умивальника в кутку, намочила швабру, віджала її і заходилася біля підлоги. Крізь сітчасту огорожу перед тюрмою їй було видно Західно-Лавінську дорогу, де туди й сюди проїжджали повні вільних людей легковики – на роботу, додому, пообідати в «Денні»113, ще кудись.
– Підійди сюди, Сорлі, – сказав Пітерз.
Він стояв між автоматом перекусок і автоматом напоїв, у сліпій точці для камери, де утримувані інколи обмінювалися пігулками, сигаретами й поцілунками.
Джінет похитала головою, продовжуючи тягати швабру.
Довгі мокрі смуги на лінолеумі швидко висихали.
– Підійди сюди, якщо хочеш побачити свого сина, коли він сюди приїде.
«Я мушу сказати ні, – думала вона, – я мушу сказати: облиште мене в спокої, бо інакше я поскаржусь на вас». От тільки він завжди викручувався, хіба не так? Усі знають про Пітерза. Котс теж мусить знати, але, попри всі її пафосні балачки про нульову толерантність до сексуальних домагань, все продовжується так само.
Джінет побрела до маленького алькову між торговими автоматами і стала перед ним: голова похилена, швабра в руці.
– Сюди. Спиною до стіни. Та кинь ти вже ту швабру.
– Я не хочу, офіцере.
Голова їй боліла вже дуже сильно, і пульсуючий біль дедалі дужчав. А камера В-7 була тут поряд по коридору, з її аспірином на поличці.
– Або ти заходиш сюди, або потрапляєш в рапорт порушень і втрачаєш право на відвідини. А далі я вже постараюся організувати тобі наступний рапорт і, будь певна, прощавай твої відзнаки за гарну поведінку.
«І мій шанс на умовно-дострокове звільнення, – подумала Джінет, – нема відзначень за добру поведінку, нема дострокового звільнення – плиг назад на першу клітку, справу закрито».
Джінет
«Pledge» – бренд очисних засобів, які з 1958 року виробляє компанія «S. C. Johnson & Son».
«Denny’s» – заснована 1953 року мережа ресторанів з різноманітнішим за фаст-фуди меню, які працюють цілодобово.
