із однієї лікарні в іншу, але в решті Сполученого Королівства медсестри зазвичай затримуються на посаді довше. «Мене підвищать лише після того, як хтось вийде на пенсію або помре», – каже моя подруга, яка переїхала в село в Кумбрії. Але де б не розташовувалася конкретна лікарня, ціла армія людей працює в Національній службі здоров’я на благо суспільства: жінки, які шиють одяг для немовлят або працюють у магазині, кухарі, пралі, помічники аптекаря, інженери медичного обладнання.
У відділенні невідкладної допомоги можна почути десятки різних мов і акцентів, а список перекладачів за столом реєстратора постійно поповнюється. Ним рідко користуються. Часто пацієнти приходять із молодими родичами, або з’являється санітар чи прибиральниця з цієї частини світу. Питання залучення до перекладу нефахівців дискусійне: деякі медсестри й лікарі підозрюють, що окремі слова вони передають неточно. Але це швидше, ніж шукати перекладача.
Я везу Бетті далі, повз дитяче відділення невідкладної допомоги. Тут стоїть ряд ліжок і довгий прямокутний стіл, на якому збоку лежать стоси паперів: форми «Не реанімувати», картки спостережень, записи про прийняття на лікування. Там є полиці й шафи зі скляними дверми, у яких у великих висувних лотках зберігається обладнання; а перед дверима стоять реанімаційні візочки з усім необхідним на випадок зупинки серця. Бетті озирається навколо, крутячи головою з боку в бік. Вона притискає сумку до грудей. Проте всі й далі дивляться на мене, а не на Бетті. Вона невидима.
У кінці реанімаційної зали на візочку лежить чоловік, а біля нього стоять два парамедики й тюремний наглядач. Поліціянти теж тут, але в кабінеті медсестер, тому вони могли прийти і в іншій справі.
– Ми дістали деякі предмети з тіла пацієнта, – сказала мені парамедик. – Ми двічі загорнули їх.
Іноді парамедики говорять дуже цікаво – їхня мова дещо формальна навіть тоді, коли вони не виконують своїх обов’язків. Мені часто здається, що вони це роблять для того, щоб не розсміятися, не заплакати або не почати блювати під час перезміни. Коли я запитала в парамедика, що означає «двічі загорнули», вона пояснила, що ці предмети були забруднені. «Він засунув їх у задній прохід. Мобільний. І зарядний пристрій».
Травматологічна бригада в табардах (це такий вид фартуха) зібралася біля наступного пацієнта: головний консультант, перша медсестра, анестезіолог, хірург-ортопед, друга медсестра.
Я відводжу Бетті вбік:
– Я залишу вас на хвилину з нашим санітаром Джемі, гаразд? Я зараз повернуся.
Сандру, головну медсестру відділення невідкладної допомоги, легко помітити. Вона має найбільш втомлений вигляд і ходить швидко, роззираючись навсібіч. Важко сказати, чому лікарі й медсестри йдуть працювати у відділення невідкладної допомоги, але зазвичай вони залежні від адреналіну. Вони спритні і безстрашні, думають на ходу й підходять до питань прагматично. Усі медсестри
