виробництва лікарських трав хотів організувати з помпою і шиком, а виходив пшик. Тому був упевнений, що хтось добряче постарався попсувати його репутацію саме зараз, перед відкриттям. І дружина, і діти воліли не траплятися йому зараз на шляху…
Ой, як гарно ви все тут влаштували! А що, часто у вас на складі мруть люди?..
Олександр подивився на глюкометр. Десять. Терпимо.
Про травку ми й самі знаємо. Розкажіть краще, що ви з людьми робите, що вони не витримують і лізуть у зашморг?
Проте такі довготривалі показники глюкози в крові можуть довести його до коми. Та їх це не хвилюватиме!
Кажете, контроль здійснюється на всіх фазах замкнутого циклу? Отже, все, що про вас кажуть, – правда? Ну, що ви – диктатор і самодур?..
Олександр жбурнув глюкометр об стіну свого дому. Стіні нічого не сталося, а апарат японської фірми «Ей енд Ді» розлетівся на цурки. Не перший і не останній…
Він хряснув дверима і вийшов на територію фірми. На полювання. Тому, хто потрапить зараз йому під руку, буде ой як непереливки!
6
Максим вийшов із кабінету юриста з дивним відчуттям. Наче ось-ось щось намацав, але так і не зрозумів, що саме…
Головний юрист фірми «Конвалія» дивився крізь скельця окулярів, а здавалося – крізь нього, і був у тому самому одязі, що й учора: тонкий коричневий светр, блакитна сорочка і коричневий галстук.
Вдома не ночував, чи що?
Анжела зробила ксерокопії його документів і дала головному на підпис.
– Олексій Лускувець давно мені радив вашу фірму, і я подумав, що треба погодитися.
Юрист поправив окуляри, ставлячи підпис на паперах.
– Олексій був хорошим працівником.
– Та не слухайте ви його! Щоб Олексій та й радив такого, як він? Не повірю!
Анжела фиркнула і сіла за сусідній стіл. Максимові сісти ніхто не пропонував.
– Ну чому ж, – знову поправив окуляри Костянтин Богданович. Кругле, як повний місяць, обличчя, залисини. Срібна каблучка на мізинці говорила, що він хотів хизуватися ще чимось, окрім окулярів і залисин. Головний юрист продовжив далі своїм незворушним тоном: – Я знаю, що Олексій був у шефа в п’ятницю і справді дав хороші рекомендації щодо Максима Гнатишина. Без рекомендацій сюди важко потрапити, ви ж знаєте, Анжело…
Анжела насупилась і зарилася в папери.
– Перепишете заяву вчорашнім числом і дасте шефу на підпис. Ласкаво просимо на фірму, – віддаючи йому диплом і паспорт, безбарвно мовив юрист.
– Стривайте, Лешек справді порадив шефові мене взяти? Чому Олександр Вадимович мені цього не сказав?
– Юначе, Олександр Вадимович говорить тільки те, що вважає за потрібне.
– Але це було перед його смертю! Може, в цих словах є якесь пояснення!
– Прошу вас так не хвилюватися, ми всі зворушені його смертю і…
– Ніхто тут не зворушений його смертю! Усі роблять вигляд, що це так, дрібниця, а головне – це замовлення, цікаво-що-робить-його-дівчина-зараз
