машинально виколупуючи зад трусів у себе з улоговини між сідницями, почалапав до кухні й там відкрив холодильник. Його простягнута рука не знайшла нічого більш алкогольного за миску «Тапервер» із залишками локшини «Романов»154. Пиво все закінчилось. Навіть та бляшанка, яку він ховав під задньою стінкою (майже так, як складену під водійськими правами двадцятидоларову банкноту на крайній випадок) щезла. Матч тривав чотирнадцять інінгів155, і все даремно. «Вайт Сокс»156 програли. Нікчемна зграя гівнюків цього року.
Його очі перепливли до пляшок з міцним зіллям на заскленій полиці понад кухонним баром, і на мить Том побачив себе, як він хльопає собі на один кубик льоду «Бім»157. Тоді, розуміючи, що це обіцяє навіть більше капості, ніж наразі терпить його голова, він вирушив назад до сходів. Поглянувши на стрілки антикварного маятникового годинника біля підніжжя сходів, він побачив, що вже перейшло за північ. Це відкриття аж ніяк не покращило його настрою, який ніколи не був занадто гарним навіть у найкращі моменти.
Він сходив угору сходами з повільною обережністю, усвідомлюючи – аж зайве усвідомлюючи, – як важко працює його серце. Ка-гуп, ка-стук. Ка-гуп, ка-стук. Ка-гуп, ка-стук. Він нервувався, коли відчував, що серце в нього б’ється не лише в грудях, а й у вухах і в зап’ястках. Коли так відбувалося, він інколи уявляв його не органом, що стискається й розтискається, а великим циферблатом у лівій половині своїх грудей, стрілка якого зловісно наближається до червоної зони. Йому не подобалося таке лайно; йому не потрібне було таке лайно. Що йому було потрібне – це здоровий нічний сон.
Але ця тупа піхва, з якою він був одружений, усе ще ляпала по телефону.
– Це я розумію, Майку… так… так, авжеж… знаю… але…
Доволі довга пауза.
– Білл Денбро? – скрикнула вона, і той самий ніж-льодоріз знову встромився йому в вухо.
Він затримався, стоячи перед дверима спальні, поки йому не повернулося нормальне дихання. Тепер воно знову стало ка-стук, ка-стук, ка-стук. Він на мить уявив, що стрілка відсовується від червоного, а потім вольовим зусиллям прибрав цю картинку геть. Заради Бога-Христа, він справжній чоловік, і збіса вдатний, не якась там духовка з негодящим термостатом. Він у чудовій формі. Він залізний. І якщо вона має потребу завчити це знову, він радо дасть їй урок.
Він уже було мало не зробив крок у спальню, але затримався на місці довше на якусь мить, слухаючи її, не те щоб йому було цікаво, з ким вона балакає чи що каже, просто слухаючи коливання вгору-вниз інтонацій її голосу. І відчуваючи стару знайому тупу лють.
Він познайомився з Беверлі в барі для самотніх у середмісті Чикаго чотири роки тому. Розмова зав’язалася доволі легко, бо вони обоє працювали у «Стандард брендз білдінг» і мали кількох спільних знайомих. Том працював у піар-компанії «Кінг&Лендрінг» на сорок другому поверсі. Беверлі Марш – так вона
«Tupperware» – пластиковий посуд, який випускається з 1946 року, популярний тому, що його можна герметично закривати; тут гра слів, бо йдеться не про горілку «Romanoff», а про локшину з такою ж назвою, яку випускає заснована 1896 року італійською емігранткою в Огайо компанія «Teresa Marzetti Co».
Inning – кожна з дев’яти основних фаз гри в бейсбол, яка не має фіксованого часу, за певного стану рахунку призначаються додаткові інінги.
«Chicago White Sox» («Білі шкарпетки») – заснована 1901 року команда Центрального дивізіону, Американської бейсбольної ліги, Головної бейсбольної ліги.
«Jim Beam» – найпопулярніший сорт віскі бурбон, що випускається з 1795 року.
