style="font-size:15px;"> Що ж до самої корони, її доля склалася досить цікаво. Протягом тривалого часу вона зберігалась у греко-католицькому соборі Іоанна Хрестителя у Перемишлі. У 1915 році командування російської армії вивезло її до Петрограда, проте у 1922-му корону було повернуто до Перемишля. На початку Другої світової війни єпископ наказав зняти з корони коштовності й закопати її. На жаль, у наш час достеменно невідомо, де знаходиться реліквія, яка пам’ятає Данила Романовича Галицького, першого і єдиного короля Русі.
Данило Галицький на поштовой марці України, 2001 р.
Пам’ятник Данилу Галицькому, Львів
ЗАСНУВАННЯ ЛЬВОВА
Точної дати заснування Львова історична наука до нас не донесла. Епоха пізнього Середньовіччя приховує багато таємниць про події тієї пори на просторах Європи. І культурна столиця України, на жаль, не оминула подібної участі. Тож перша літописна згадка про Львів датується 1256 роком. Звів місто князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева. У літописі, який містить цю згадку, йдеться й про чималу пожежу, яка сталась у польському місті Холм.
Як повідомляє літопис, пожежа була такою великою, що її було видно за багато миль – з міських укріплень Львова.
Данило Галицький – засновник Львова
Протягом певного часу зафіксована у літописі дата вважалася першою згадкою про нинішню столицю української Галичини. Однак у 2010 році відбулася подія, яка зламала звичні стереотипи. Львівський історик Іван Паславський зробив відкриття, яке зацікавило європейських дослідників. В одній з бібліотек учений виявив французький стародрук, у якому містилась інша версія заснування міста. У книзі йшлося про те, що Львів було засновано до першої літописної згадки. Йдеться про 1240 рік, що збігається з датою захоплення Києва кочовиками Бату-хана. Слід додати, що, на думку Івана Паславського, автор згаданого стародруку – французький історик XVII—XVIII сторіч Мішель Ле Кієн – своїми працями довів власний авторитет. А отже, джерело можна вважати цілком солідним.
Панорама Львова А. Гогенберґа 1618 р.
Центром старовинного Львова була сучасна площа Ринок. Місто надійно захищали укріплення, побудовані з урахуванням природних чинників, а саме пагорбів Високого замку та річки Полтви. Вигідне розташування міста Лева на перехресті важливих торгових шляхів зумовило його швидкий економічний розвиток. Наприкінці XIII сторіччя місто стало вагомим центром ремесла і торгівлі. В умовах безперервних війн із сусідами велику роль відіграло й стратегічне розташування Львова у центрі Галицько-Волинського князівства. Тож легко зрозуміти князя Льва Даниловича, який у 1272 році переніс столицю князівства з Галича до Львова.
Час вносив свої правки в архітектуру міста. Після захоплення Львова польським королем Казимиром ІІІ Великим у 1349 році центр міста було перенесено
