і в тому, що в Острозі вперше була проведена спроба поєднати дві культури: православну візантійську і католицьку західноєвропейську. Саме в Острозі разом з академією з’явилось і українське видавництво – друкарня Івана Федорова. Тут побачили світ у 1578 році греко-слов’янський «Буквар», у 1580 році «Новий Завіт», а також у 1581 році «Книжка собраніє вєщєй нужнейших» Тимофія Михайловича. Були надруковані «Хронологія» у 1581 році, а також шедевр давньоукраїнської поліграфії – «Острозька Біблія». Вийшли полемічні праці «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий». Саме учень Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов’янську «Граматику» у 1619 році.
Гальшка Острозька
Викладацькою діяльністю в академії займалися талановиті й освічені для свого часу люди. Серед них Дем’ян Наливайко, брат ватажка козацько-селянського повстання, випускник академії у Падуї Кирило Лукарис, випускник Краківського університету Ян Лятош, грецький вчений Емануїл Мосхопуло та інші. Першим ректором академії став Герасим Смотрицький, видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник і поет.
Серед випускників академії від початку було багато людей, які творили історію України. Серед них гетьман Петро Сагайдачний, перший ректор Київської братської школи Йов Борецький, лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький та інші.
Портрет Івана Федорова роботи І. Томашевича
Йов Борецький
Припинила своє існування Острозька академія у 1636 році. Ця прикра подія сталася завдяки процесам, які мали місце в Україні на той час. А саме – католицька експансія. Онука князя Василя-Костянтина Острозького Ганна-Алоїза не лише прийняла католицьку віру, а й максимально сприяла діяльності ордену єзуїтів, які на початку XVII століття були інструментом експансії Ватикану на українські землі. Однак результати діяльності Острозької академії не зникли безслідно. Сформований тут тип вищого навчального закладу був перенесений до Києва, звідки поширився далі, до Молдовського господарства і Московського князівства. У наш час академію відроджено, і вона надалі займається своєю гуманною і потрібною суспільству справою.
Центральний корпус Національного університету «Острозька академія»
УКРАЇНСЬКИЙ СПАРТАК – САМІЙЛО КІШКА
Роки життя козацького гетьмана Самійла Кішки припали на період становлення українського козацтва, який очікує на більш досконале вивчення історичною наукою. Саме тому у його біографії зустрічаються неточності, а дати народження і смерті суперечливі з точки зору різних дослідників. Усе ж більшість історіографів схиляються до думки, що народився Самійло Кішка 1530 року в родині українських шляхтичів з Брацлава. Здобувши цілком пристойну для свого часу освіту, Самійло Кішка почав козакувати уже з двадцятирічного віку. Неодноразово брав участь
