до тексту.
Для виявлення помилок я підготував корисний чек-лист, який стане в пригоді під час роботи над текстом. Так, у кожного з нас може бути власний чек-лист, але я пропоную вам універсальний контрольний список помилок у процесі переконування.
Ви можете його використовувати в роботі на власний розсуд, але обов’язково прокачайте новими позиціями. Завжди думайте, чим можна його доповнити.
1. Ви точно впевнені, що обраній аудиторії потрібний ваш продукт?
2. Наскільки точно ви визначили потреби, які задовольняє продукт?
3. Чи зустрів клієнт у вашій пропозиції щось реально нове?
4. Чи впевнені ви в тому, що клієнт не може розв’язати свою проблему іншими (більш вигідними для себе) способами?
5. Наскільки ви впевнені, що визначили точні мотиви для дії? І чи розставили їх у тексті?
6. Чи справді привабливі озвучені вами вигоди?
7. Наскільки реальними здадуться ваші запевнення необізнаній людині?
8. Чи переконали ви читача в тому, що він дійсно одержить описані вигоди?
9. Ви точно не «впарюєте», а пишете в довірливому, дружньому тоні?
10. Чи показали ви, як зміниться життя або робота читача після відповіді на вашу пропозицію?
11. Чи використали ви докази, що підтверджують привабливість пропозиції?
12. Чи переконали ви читача, що він нічим не ризикує, відповідаючи на вашу пропозицію?
13. Наскільки ви спростили процес читання і зробили його приємним?
Після написання наступного тексту оцініть ступінь його переконливості за допомогою цього контрольного списку.
Так, це додаткова робота, яку не хочеться робити. Але питання стоїть руба: ви пишете заради процесу чи результату?
Звичайно, будь-який пункт із цього чек-листа можна заперечити. З іншого боку, якщо добровільно зробити його контрольним інструментом – мозок запрацює в новому напрямку.
Чек-лист: помилки в переконанні
Наприклад, ви замислитесь: чому багато хто з нас займається відвертим «впарюванням»? Чому наші рядки волають перебільшеннями?
Усі пам’ятають «успіхи» кредитних спілок, які пропонували високі відсоткові ставки за вкладами для населення. Я пам’ятаю, коли українські банки в усіх рекламах дражнили ставками у 20-22 % (національна валюта), а кредитні спілки не зупинялися й на 30 %…
Тямуща людина такі спілки обминала і навіть відмовляла банкам із максимально високою відсотковою ставкою. Бо така фінансова розкіш була підозрілою. Як потім показали наслідки діяльності (а точніше, крах) кредитних спілок, побоювання не були марними.
Іноді в нашій роботі трапляються проекти, де неабияка вигода помітна з першого миттєвого погляду. Така фінансова привабливість видається нереальною.
У своїй роботі ми не поспішаємо бити в мозок читача космічними цифрами та обіцянками (у цій справі й без нас майстрів вистачить на кілька поколінь
