Однак, поцікавившись, скільки я готовий витратити, велично погодилася познайомити мене з людиною, «qui pourrait arranger la chose»48. Наступного дня астматична, грубо розмальована, балакуча, просякнута часником жінка з майже фарсовим провансальським акцентом і чорними вусами над багряною губою повела мене до свого власного, вочевидь, помешкання і там, попередньо смачно цмокнувши складені пучки тлустих пальців, аби підкреслити свій чудовий, наче пуп’янок, товар, театрально розчахнула завісу, за якою виявилася кімната, де, як на мене, зазвичай спала велика й невибаглива родина. Зараз там не було нікого, крім огидно товстої, відразливо потворної принаймні п’ятнадцятирічної дівчини з землистим обличчям і червоними стрічками у важких чорних косах, яка, сидячи на стільці, вдавано няньчилася з лисою лялькою. Коли я похитав головою і спробував врятуватися з пастки, звідниця, жваво базікаючи, взялася задирати вицвілу фуфайку на грудях юної гігантеси, а потім, помітивши мій упертий намір втекти, почала вимагати «son argent»49. У кінці кімнати відчинилися двері, і до суперечки приєдналися двоє чоловіків, що обідали на кухні. Обидва були якісь деформовані, з голими шиями, дуже смагляві, а один ховався за темними окулярами. Позаду них причаїлися маленький хлопчик та замурзане клишоноге немовля. Із божевільною, як у нічних жахіттях, логікою розгнівана звідниця тицьнула в чоловіка в окулярах і повідомила, що раніше він служив у поліції, тож мені слід робити те, що кажуть. Я підійшов до Марії (адже саме таким було її зоряне ім’я), котра тим часом перетягла свої гладкі стегна зі стільця на ослінчик за кухонним столом і повернулася до своєї зупи, а малюк узяв покинуту ляльку. У нападі співчуття, що додав моїй ідіотській поведінці драматичності, я запхав купюру в її байдужу руку. Вона передала мій дар колишньому слідчому, і аж тоді мені дозволили піти.
7
Не знаю, чи не став альбом звідниці додатковою ланкою в маргаритковому ланцюзі; однак зовсім скоро я заради власної безпеки вирішив одружитися. Мені спало на думку, що розклад дня, домашня їжа, всі умовності шлюбу, профілактична одноманітність активності в ліжку й, можливо, хтозна, подальше зростання певних моральних цінностей, певних духовних замінників зможуть допомогти мені якщо не очиститися від ницих та небезпечних бажань, то принаймні мирно їх контролювати. Невеликий статок, що перейшов до мене після батькової смерті (нічого особливого – «Мірану» вже давно продали) на додачу до моєї приголомшливої, хай навіть трохи брутальної, привабливості дозволяв мені холоднокровно вирушити на пошуки. Гарненько поміркувавши, я обрав доньку польського лікаря: так склалося, що цей добродій лікував мене від нападів запаморочення й тахікардії. Ми грали в шахи; його донька дивилася на мене з-за свого мольберта і вставляла позичені в мене очі або кісточки пальців у те кубічне сміття, котре освічені панянки писали тоді замість бузку та овечок. Дозвольте мені нагадати, спокійно наголошуючи: я був, і досі залишаюся, попри mes malheurs50, винятковим красенем, високим,