Кривавими слідами. Ксенія Циганчук

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Кривавими слідами - Ксенія Циганчук страница 21

Кривавими слідами - Ксенія Циганчук Поліцейський детектив

Скачать книгу

в того виступив піт.

      – Ви змокріли, – спокійно зауважив поліцейський.

      Ковальчук витер краплі з чола, криво усміхнувся:

      – Певно, температура підіймається, – прохрипів, ледь стримуючи кашель.

      «Скоріше, не температура, а твоя знервованість. Бо я надибав слабке місце».

      – Не переймайтеся. Я вас ні в чому не звинувачую. Проста формальність. Ми всіх так перевіряємо, – заспокоїв коп свого нового підозрюваного. Інколи йому здавалося, що він кіт, який умисне заганяє мишу в пастку. Він робив так із кожним. Завжди. І щоразу відчував свою перевагу. Бо той, хто винний у злочині, має понести покарання.

      – Я скажу їй, щоб вона вас набрала, – пообіцяв Ковальчук. – А зараз прошу вибачення, якщо запитань більше нема, то я хотів би відпочити. Мені дуже важко з вами зараз розмовляти.

      – Ви мені просто скиньте її контакти на вайбер, – Скляр затамував подих: цей чоловік не може надати алібі. Слідчий із нетерпінням чекав подальших дій Ковальчука.

      – У мене зараз розряджений мобільний, – чоловік дістав із кишені телефон і простягнув копу. – Я поставлю його заряджатися і, як тільки він запрацює, відразу скину інформацію.

      Скляр кинув погляд на темний екран: і справді не працює. Ну або ж його навмисне вимкнули перед тим, як він прийшов. Він би залюбки спробував його увімкнути: якщо ґаджет не розряджений, то має вийти. Проте без спеціального дозволу поліція не має права перевіряти особисті речі громадян. Єгор стиснув із досади губи. Неохоче повернув Ковальчуку айфон:

      – Щойно матимете змогу, відразу надайте інформацію. Можна? – указав Єгор на чеки, що валялися на дивані.

      Ковальчук не зрозумів навіщо, але не заперечив. Скляр дістав ручку, порився в папірцях, вибрав якийсь і нашкрябав на ньому свій телефон.

      – Ось, на цей номер. Скиньте на вайбер її дані.

* * *

      Понеділок, 21 січня 2019 року. 18:20

      Зовсім звечоріло. Скляр терпіти не міг зими. Холод, сирість і темрява. Єгор подумав про те, чи не випити йому знову кави, та лише від думки про цей напій у шлунку заболіло. Варто було б щось поїсти.

      Тільки що віддзвонився Тарас і повідомив гарну новину: удалося знайти армовану стрічку, ідентичну тій, яка виявлена на частинах глушника. Тож тепер слідчий їхав до «Епіцентру». Саме там відбувся продаж. І саме там чекали на нього колеги. Звісно, торгові точки міста та близьких до нього територій ще будуть перевіряти, проте наразі це єдиний магазин, де напередодні вбивства встановлено факт реалізації розшукуваної стрічки.

      Скляр приїхав саме вчасно, аби разом із колегами подивитися відео, узяте з камер спостереження. Власта з Валентином теж і досі брали участь у розслідуванні. «А я думав, Тарик давно їх відпустив», – здивувався Скляр. Його колеги, як і він, виглядали стомлено. «Їм теж не пощастило сьогодні з обідом». Хоч із Тарасом слідак працював недовго, проте вже встиг зрозуміти, що вони з ним у роботі схожі: будуть рити, поки не

Скачать книгу