übersetzung von E. Ilirschberg.] Berlin, 1908 (прим. авт.).
18
Marie Herzfeld: Leonardo da Vinci der Denker, Forscher und Poet. Jena, 1906 (прим. авт.).
19
Винятком може бути його збірка belle facezie, дотепів. Див. у M. Herzfeld, Leonardo da Vinci, с. 151 (прим. авт.).
20
Малюнок Леонардо з зображенням статевого акту у поздовжньому розрізі тіл, що не може, звісно, називатися непристойним, містить кілька курйозних помилок, відзначених доктором Р. Райтлером (Internat. Zeitschrift fur Psychoanalyse. 1916/17. IV) і розглянутих у контексті психологічної характеристики Леонардо:
«…надмірний дослідницький потяг геть відмовив йому у зображенні статевого акту – як видається, внаслідок дедалі більшого сексуального витіснення. Чоловіча постать представлена у повний зріст, жіноча – лише частково. Хто гляне неупередженим оком на горішню частину цього етюда, так що решта буде чимсь закрита, побачить скоріше жіночу голову – хвилясті пасма, що спадають на чоло і вздовж спини майже до четвертого чи п’ятого хребця, тільки підкреслюють це враження. Жіночі груди демонструють два недоліки: по-перше, естетичний, окреслюючи некрасиві обвислі перса, а по-друге, анатомічну неточність, бо, як дослідник, Леонардо, либонь внаслідок свого відсторонення від усього сексуального, не оглянув достатньо уважно соски годувальниці.
21
само зручно, як це робили наші пращури. Така поза відображає намір перебувати у жаданому стані тривалий час. Жіночні риси чоловічого обличчя виявляють неприховану огиду: брови насуплені, погляд гидливо звернений убік, губи стиснені, а куточки рота опущені. У цьому виразі обличчя немає ні задоволення, ні прихильності, ні блаженства, ні, бодай, поблажливості – самі тільки обурення і огида.
Грубої помилки Леонардо допустився у зображенні нижніх кінцівок пари. Нога чоловіка мала би бути правою: оскільки два тіла у статевому акті Леонардо зображує у анатомічному поздовжньому перерізі, то ліва нога чоловіка має бути поверх площини зображення, а жінці, навпаки, з цієї таки причини слід було намалювати ліву ногу. Фактично Леонардо переплутав жіночу і чоловічу ноги: постаті чоловіка дав ліву, а жінці – праву. Щодо підміни найпевніше свідчать великі пальці ніг партнерів, обернені всередину.
Уже виходячи з цього анатомічного малюнка, можна було б визначити, як великого художника і дослідника заплутало витіснення лібідо».
Утім, ці міркування Райтлера було піддано критиці: неприпустимо з недбалого малюнка виводити такі серйозні висновки – зрештою, достеменно не встановлено, чи частини малюнка становлять одне ціле (прим. авт.).
Насправді, впродовж життя Леонардо звинувачення у содомії висувалися проти нього двічі. Вдруге, як видається, його врятувало високе суспільне становище другої особи (прим. пер.).
22
Згідно з Scognamiglio (1900, с. 49), цей епізод згадується у Codex Atlanticus у неясній фразі, яку по-різному тлумачать: «Quando io feci Domeneddio putto voi mi metteste in prigione, ora s’io lo fo grande, voi mi farete peggio». [Коли я написав Доменеддіо хлопчиком, ви мене кинули у в’язницю, нині, якщо я напишу його великим, ви мені заподієте гірше] (прим. авт.).
23
Д.С. Мережковский: «Леонардо да Винчи. Биографический роман конца XV столетия». Це другий роман з трилогії «Христос и Антихрист»; дві інші частини називаються «Юлиан Отступник» і «Петр Великий и Алексей» (прим. пер.).
