в Інтернеті.
Єдина проблема – мені складно знайти різноманітні варіанти; переважно мені трапляються зображення вульв молодих, худих, білих, повністю поголених жінок. Мені доводиться дуже ретельно шукати, щоб знайти зображення вульв жінок у віці, повних, кольорових жінок чи жінок із волоссям на лобку.
Одного дня я потрапила на тусовку творців коміксів і поговорила про це з Каміллою, що, як і я, схиблена на науці й до того ж працювала колись секс-педагогом у коледжі. На відміну від мене, вона має ступінь із гендерних досліджень і студійного арту, вона афро-американка, що заробляє на життя створенням ілюстрацій, – усе це давало їй змогу зрозуміти мої невеликі труднощі.
Вона сказала:
– Серйозно, Емілі? І що, ти ґуґлиш «чорна вульва»? На роботі?
Виправдовуючись, я знизала плечима:
– Ковбаса, закони й лекції з сексуальної освіти.
Усі воліють не знати, з чого вони складаються.
І Камілла відповіла:
– Дай здогадаюся. Усе, що ти знаходиш, – це порно. Нічого художнього, нейтрального чи боді-позитивного?
– І графічні медичні зображення, – додала я. – Я намагалася шукати «феміністичні кольорові вульви», але все, що знайшла, – проекти вишивки від Pinterest та Etsy.
Тут Камілла зареготала:
– А тепер уяви: ти – молода жінка, що намагається побачити, яка на вигляд нормальна здорова вульва. Якщо ти біла, карти тобі в руки, на Tumblr10їх повно. Але якщо ти чорна, азійка чи латинос, що тоді? Порно чи медичні картинки. Про що це тобі розповість?
Я відповіла:
– Але я ж не можу закликати: «Гей, кольорові жінки, постіть більше зображень ваших вульв у мережі, щоб інші жінки знали, що вони нормальні».
– Ні, але все-таки, – сказала Камілла, – зображення, які ми бачимо чи не бачимо, мають значення. Ти знаєш дівчат Ешера?
– Ні, що ще за дівчата Ешера?
– Це жіночі зображення в коміксах з такими пласкими животами, що там не залишається місця для внутрішніх органів, а їхні спини так неймовірно вивернуті, щоб ви могли бачити їхні цицьки й дупи одночасно. Їхні пози настільки анатомічно абсурдні, що їх назвали ім’ям знаменитого майстра неможливих ілюзій.
– Схоже на погане порно, – зауважила я.
– Правильно, – відповіла Камілла. – Я побачила їх іще підлітком, і мені здалося, немов це говорить усе про те, чим має бути жінка, і оскільки такі жінки були зовсім не схожі на мене, я вирішила, що моєю першою ідентифікацією буде «ґік». Не жінка, не чорна, а саме ґік. Геймер. Минуло багато часу, перш ніж я прийняла інші складові своєї ідентичності, бо не бачила, як вони всі взаємодіють разом. Зображення мають значення. Вони говорять вам про те, що можливо, що до чого пасує, чому ти належиш, а чому ні. А ми всі намагаємося до чогось належати.
Це твердження стало для мене даром. Коли я пишу свої лекції, то знову й знову
