разу вона приходить, щоб попрактикуватись у переживанні оргазму в дослідницькій лабораторії, спершу на самоті, а потім із вашою дослідницькою командою в кімнаті.
Тепер за нею спостерігатимуть, вимірюватимуть її показники та оцінюватимуть її за допомогою лабораторного обладнання в той час, як вона стимулюватиме себе, протягом усього її шляху до оргазму. Для науки.
Ось що ви спостерігатимете.
Збудження. З початком стимуляції її серцевий ритм, кров’яний тиск і частота дихання підвищуються, і малі статеві губи та клітор темнішають і набрякають, відділяючись від зовнішніх статевих губ. Її груди набрякають, і соски піднімаються. Стінки вагіни починають змащуватися, а потім розтягуватися. Дуже збуджена, вона може почати пітніти.
Плато. Змащення починається в отворі вагіни від бартолінових залоз. Її груди продовжують набрякати так, що соски, здається, втягуються в груди. У неї може виникнути «сексуальний рум’янець» – концентрований прилив крові над грудьми. Зараз її внутрішні статеві губи подвоїлися в розмірі порівняно зі станом спокою. Внутрішні структури клітора піднялися, витягуючи зовнішню частину вгору та всередину так, що він утягується з поверхні тіла. Сама вагіна «натягається» навколо матки, широко і глибоко відкривається всередину тіла. Жінка відчуває мимовільні скорочення м’язів, відомі як міотонія, зокрема карпопедальний (скорочення м’язів рук і ніг). Вона може почати пришвидшувати чи затримувати дихання, оскільки грудна й тазова діафрагми скорочуються одночасно.
Оргазм. Усі сфінктери її тазової діафрагми (м’язи Кегеля) – уретра, вагіна та анус – одночасно стискаються. Вона швидко дихає, її серце б’ється швидко, підвищується кров’яний тиск. Її таз може хитатися, різні групи м’язів мимовільно напружуються. Вона переживає раптове звільнення від напруження, яке накопичилось у м’язах усього її тіла.
Розслаблення. Груди повертаються до вихідного розміру, клітор і статеві губи повертаються до вихідного стану, серцевий ритм, дихальний ритм, кров’яний тиск – усе повертається до вихідного стану.
Ця чотирифазова модель сексуальної реакції швидко стала основою розуміння людської сексуальної реакції для сексологів, секс-педагогів і дослідників. Як перший науковий опис фізіології сексуальної реакції вона стала базовою для визначення сексуального здоров’я та сексуальних проблем.
Тепер уявіть, що ви сексолог у 1970-х і використовуєте чотирифазову модель, щоб розуміти й лікувати пацієнтів із сексуальними розладами. Деяким із них ви можете допомогти. Пацієнтів із аноргазмією (браком оргазму) можна навчити відчувати оргазм, пацієнтів із передчасною еякуляцією можна навчити контролювати оргазм, пацієнтів із вагінізмом (вагінальними спазмами) можна навчити розпружувати ці м’язи. Але існує група пацієнтів, яка не реагує на терапію, засновану на чотирифазовій моделі.
Саме це сталося з психотерапевтом Гелен Сінґер Каплан. Переглядаючи
