мільярди.
«Нефритова богиня», китайська любовна історія ХІІ століття, оповідає про Чана По та Мейлань: «Що більше вони намагалися загасити пробуджене кохання, то більше відчували себе в його владі»53. А у Франції ХІІ століття Кретьєн де Труа у творі «Ланселот» писав про Ґвіневру: «Вона була змушена кохати попри саму себе»54.
Та роздуми на тему нестримної природи закоханості не обмежуються літературною уявою. Американський комерційний керівник років за п’ятдесят писав про свою співробітницю: «Я схиляюся до думки, що потяг до Емілі – радше біологічний, інстинктивний. Його не можна свідомо контролювати чи логічно пояснити. Я відчайдушно намагаюся протистояти йому, обмежувати його вплив на мене, спрямувати його, заперечити, насолоджуватися ним – і так, чорт, змусити її відповісти мені взаємністю! Хоча я знаю, що в мене з Емілі немає абсолютно ніяких шансів на спільне життя, думати про неї – це одержимість»55.
Навіть стриманий американський отець-засновник Джордж Вашингтон розумів силу кохання. У 1795 році він написав листа дочці своєї пасербиці, у якому радив їй остерігатися, щоб кохання не стало «пристрастю мимоволі»56.
Наші сучасники також відчувають безпорадність, що супроводжує цей стан. 60 % чоловіків та 70 % жінок в опитуванні погодилися з твердженням: «Насправді закохатися для мене не було вибором. Це почуття просто накрило мене» (додатки, питання № 49).
Кохання приходить незвано і так само може зникнути. Як співає Віолетта в трагічній опері Верді «Травіата»: «Живімо лиш для втіхи, кохання ж бо, як квіти, швидко в’яне».
Платон, знаючи про цю рису бога кохання, казав: «Народився він ні смертним, ані безсмертним. Того самого дня […] він живе-розквітає і вмирає, але […] оживає знову»[10] 57. Кохання непостійне, непевне, мінливе; воно може згаснути, потім розгорітися знову, а затим зітліти.
Скільки часу триває магія кохання?
Ніхто не знає. Група нейробіологів нещодавно дійшла висновку, що кохання зазвичай триває від дванадцяти до вісімнадцяти місяців58. Як побачите в третьому розділі, наше дослідження мозку показує, що кохання може тривати принаймні сімнадцять місяців. Але я б поставила на те, що тривалість кохання може відчутно змінюватися залежно від дійових осіб. Більшість людей відчули на собі скороминуче захоплення, що тривало лише кілька днів чи тижнів. І, як ви знаєте, коли стосункам перешкоджають, таке полум’я може палахкотіти багато років. Труднощі стимулюють пристрасть59.
Утім, коли партнери насолоджуються повсякденними радощами співжиття, цей жар у серці таки поступово спадає і часто замінюється іншою нейронною мережею в мозку, прив’язаністю – відчуттям спокою та єднання з коханим.
Звичайно, кохання може набувати різних форм. Можна прокинутися на самоті серед ночі з відчуттям покинутості та відчаю. А тоді вранці отримуєш дзвінок або мейл від об’єкта пристрасті, і надія починає оживати.
Переклад У. Головач.
