style="font-size:15px;"> Юна міс тяжко зітхнула і приготувалася стійко прийняти мінливості долі.
Розділ 2. Мінливості долі
«Біс би побрав тебе, Деніз Лур'є!» – подумки обурювався Адам де Сент-Джон, підганяючи гнідого коня. Адам досі не міг пробачити Діані її втечу з дому і заміжжя на цьому вітрогоні – Лур'є. Діана … Попри те, що він доводився їй дядьком, вони були ровесниками. Так склалося, що між Адамом і його братом Джеймсом де Сент-Джон, вітчимом Діани, різниця була в двадцять років.
Непримиренний брат Джеймс, хоч і був хорошою людиною, в силу аристократичної гордості відрікся від Діани, дізнавшись про її зв'язок з Лур'є; заборонив юному Адаму шукати з нею зустрічей. Адам і Діана з малих років були дуже дружні: вони виросли разом, усім ділилися, навіть коли подорослішали. Саме Адам дізнався про злочинну діяльність Деніза Лур'є в минулому, і був упевнений, що горбатого могила виправить.
Він шанував сімейні традиції і пам'ятав, що в їхньому роду шлюби укладав глава сімейства, на той момент це був старший брат, Джеймс. До фатального знайомства з Лур'є Діана вже була заручена з кращим другом Адама – Лео Маккейном, Адам же повинен був одружитися на його кузині – Саммер Маккейн.
Та все ж Адам шукав Діану. Він знав: знайти їх буде складно, що Лур'є ховатиметься від правосуддя за минуле контрабандиста. Таємно шукав, поки не втратив надію.
Він втратив друга – Маккейна, свою любов – Саммер …
***
Грозовий дощ посилювався, і путівець розмило дуже швидко. Адам поспішав, невпинно підганяючи коня. Йому довелося вийти з екіпажу, який віз Анжеліну. Він був злий: уперше він не знав, як поводитися в присутності особи жіночої статі. З перших хвилин їхнього знайомства він був уражений: дівчина була дуже боязкою, несміливою, не такою він уявляв собі дочку Лур'є.
Але головне, її зовнішність зачаровувала. Не сказати, що вона красуня, проте щось у ній було, щось притягувало увагу. Миловидна, трохи кирпата, з смарагдовими очима, обрамленими досить довгими віями, за допомогою яких вона сором'язливо ховала свої чудові очі. Локон, що вибився з-під капелюшка, говорив, що перед ним пекуча шатенка з чудовим хвилястим волоссям, яка, він упевнений, підкорить не одне чоловіче серце. Манери її були бездоганні. Зовні вона зовсім не схожа на Діану. Інша справа вдача. Він очікував побачити навіжену, розбещену дівицю. Намітив перед собою мету перевиховати дівчину, у що б то не було. Дати чудову освіту, нарешті, видати заміж за гідного кандидата. І якщо його очікування виправдалися б, то зробив би її спадкоємицею по праву роду. Адже у нього немає дітей, і одружуватися він не мав наміру.
А тут чистий ангел …
Все круто обернулося. Як повестися? Що робити?
Адам згадав про недавній лист Діани, несподіваний, як грім серед ясного неба:
«Дорогі батько і кузен Адам! Я знаю, що не смію Вас так називати і благати після стількох років мовчання про допомогу. Однак смію сподіватися, що останнє прохання вмираючої не залишить Вас байдужими. Мені залишилося недовго, я відчуваю це. Я не
