Мігрант. Марина и Сергей Дяченко

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мігрант - Марина и Сергей Дяченко страница 39

Мігрант - Марина и Сергей Дяченко Метаморфози

Скачать книгу

мимовільно станеш обережним…

      Цікаво, а смертні випадки бувають під час Проби? І якщо так, то який відсоток? І хто несе за них відповідальність, ніхто? Сам загиблий? Чи все-таки інструктор?»

      Крокодил ліг на спину. Ніч була свіжою, навіть прохолодною, але від води виходило тепло. «Хочу додому, – в нестямі подумав Крокодил. – До пилявої задушної квартири».

      Чиясь тінь затулила світло зірок. Крокодил розплющив очі; Айра безгучно сів поряд. Від нього не пахло ні потом, ні сечею, ні кров'ю – взагалі нічим.

      – У мене для тебе завдання, Андрію. Завтра, на ранковому шикуванні, відклич мене вбік і скажи три слова, три імені: Бінор-Дан, Полос-Над і Данін-Рам. Тихо, на вухо, але повернувшись обличчям до лави, щоби губи було видно.

      – Навіщо? – Крокодил подивився на зірки.

      – Затим, що ми домовилися. Ти мені допомагаєш – я залишаю тебе до кінця Проби.

      – Гаразд, – Крокодил заплющив очі. – Дай мені відпочити, будь ласка.

* * *

      – Сьогодні в нас за планом нічне бачення й локація в екстремальних умовах. Хто не певен у своїх силах – хай заявить одразу.

      Мовчання. Хлопчаки світили на Айру невинними очима ентузіастів. Навіть зеленоволосий Тимор-Алк став схожим на решту, принаймні тримався й дивився, як усі. Тільки Крокодил, не прийнятий колективом, стояв осторонь і мав такий вигляд, ніби ним кілька разів розбивали вітрину.

      – Усі певні своїх сил, чудово, – Айра нічому не дивувався. – Останнє питання: ніхто нічого не хоче мені сказати?

      Його погляд нібито ненароком звернувся до Крокодила; за цим поглядом стурбовано простежили учасники нічної розправи. Зависла пауза; Крокодил дивився вгору, де в кронах мерехтіли метелики формату A4. Їхні крила зверху повторювали візерунок листя, а знизу мінились помаранчево-червоним, тому метелики здавалися дірами в просторі, що то відкривалися, то знову зникали.

      – Отже, ніхто, – з якоюсь журбою констатував Айра, вдаючи, що не завважив полегшеного зітхання вишикуваних. – Хай так і буде… Біжімо.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

/9j/4AAQSkZJRgABAQEAZABkAAD/2wBDAAICAgICAQICAgIDAgIDAwYEAwMDAwcFBQQGCAcJCAgHCAgJCg0LCQoMCggICw8LDA0ODg8OCQsQERAOEQ0ODg7/2wBDAQIDAwMDAwcEBAcOCQgJDg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg7/wAARCANtAjoDAREAAhEBAxEB/8QAHgAAAQQDAQEBAAAAAAAAAAAABgQFBwgCAwkBCgD/xABrEAABAwIEBAQDBQQGBwMEASUBAgMEBREABhIhBxMxQQgiUWEUMnEJFSOBkUJSobEWJDNiwdEKF0NyguHwNFOSGCUmY3PxNURkdIOTorIZJzZFlLTS0xopRlRWdoSjpLPiKjdmhpXCw8TF/8QAHQEAAgIDAQEBAAAAAAAAAAAAAwQCBQEGBwAICf/EAEsRAAEEAAQDBQUGAwYDBwQCAwEAAgMRBBIhMQVBUQYTImFxMoGRobEHFCPB0fBCUuEVM2JysvEkgpIWNENTosLSCBclNWNzg+KT/9oADAMBAAIRAxEAPwDiA/l+JpC/vF7XbcFtIt7dfzw02aRwzAo3cBazl6GkqIqDqkjulCT/AI4mcTI0aFS+7hL2MpRHmVLNReICezSep2F8Q+/TDc/mvDDAra3lGKHwyqouodNglK2kgX+t9u5xL+0Jx0+CJ9zC2IyZFcW7pqL5bTfz/Dp3Hba/U4yeIYiuXwUhgQRZKxXk1llpwuTXtSUKOlLSQQobkbn0/wAsRHEpyKFfBY+5tHNbI+UIj7aUqqbrboVpKeWn5rEgevTr9cePEcR7Lqr0UxgmUNUSVPhdHg8JqHmUVOU4qbNmR320x0FDaWQ2UkEEm6uYQbi222FY+M4l+JfCQNA07ddPyUnYJrWNN738jSEv6JsBxTapzylJ+azYtbVbp9O+HDxLEDevghfdG9VoXlqF5yKg+gBVkc1hO9vU3x7+08Qdq+C990b1XqsrNIWQqXILf7K0x0kHbfvj39pYnnXwUPurL3KVyMoxW26eE1F9RfiIeXd

Скачать книгу