align="center">132
«О, лихо мені нещасному!» (Лат.)
133
Ларарій – домашнє святилище, де містилися зображення ларів.
134
…ще раніше Лукреція… – За переказами, син останнього римського царя Тарквінія Гордого збезчестив дружину свого родича Лукрецію, яка заподіяла собі смерть. Смерть Лукреції викликала повстання, що призвело до падіння царської влади в Римі (510—509 до н. е).
135
Пеплум – широке плаття з тонкої тканини.
136
Пінакотека – картинна галерея.
137
Зенон (бл. 336—264 до н. е.) із Кітіона (місто на Кіпрі) – засновник стоїчної філософської школи.
138
Стиль – паличка з одним гострим кінцем для писання по навощеній дощечці й іншим, тупим, для стирання написаного.
139
Лупанарій – будинок розпусти.
140
…поговорила б про неї з Лукустою… – Тобто спробувала б отруїти. Лукуста (Локуста) – знаменита змішувачка отрут, за допомогою яких було отруєно Клавдія та Британніка.
141
Отже (лат.).
142
…тіням Протагора, Продика і Горгія. – Протагор із Абдер (місто в Північній Греції), Продик із Кеоса (острів біля східного узбережжя Середньої Греції) та Горгій із Леонтини (місто в Південній Італії) (всі – V ст. до н. е.) – засновники софістики. Вчення софістів проголошувало абсолютний ціннісний релятивізм; у своїх міркуваннях софісти часто вдавалися до логічних парадоксів, софізмів.
143
Аристид (бл. 540—468 до н. е.) – афінський державний діяч; увійшов в історію як зразок чесності й непідкупності.
144
Міна – грецька грошова одиниця.
145
Ергастул – каторжна в'язниця.
146
Епіктет (бл. 50—130) – популярний філософ-стоїк, спершу раб, пізніше вільновідпущеник.
147
Хіба не чула ти про доньку Сеяна… – Елій Сеян, фаворит імператора Тиберія, був звинувачений у змові та страчений (31 p.). Обставини загибелі Сеяна та його дітей повідомляє Тацит («Аннали», V, 9).
148
Пракситель (сер. IV ст. до н. е.) – видатний грецький скульптор.
149
Криптопортик – крита галерея.
150
…де від голоду гриз власні руки Друз. – Друз Юлій Цезар (8—33) – прийомний онук Тиберія; побоюючись суперництва, імператор заморив його голодом у підземеллі Палатинського палацу.
151
…там отруїли його старшого брата… – Старшого брата Друза, Нерона Цезаря (6—30), 29 р. було заслано на острів Понтія (біля узбережжя Лація) й заморено голодом (або отруєно).
152
