style="font-size:15px;"> Карини – заможний аристократичний квартал, що був розташований у південно-східній частині міста, між Палатинським та Есквілінським пагорбами.
81
Педісекви – раби-скороходи, що супроводжували хазяїна.
82
Ліциній Столон Гай – народний трибун, 367 р. до н. е. разом із Луцієм Секстієм Латераном провів закони на користь плебсу та рядового селянства.
83
Маніпул – бойовий підрозділ римської армії (180—200 осіб), який складався з двох центурій.
84
Булла – шийний амулет у вигляді кульки або кружечка (часто золотого), який носили до повноліття діти повноправних громадян.
85
Гамадріада – лісове божество, німфа дерева, яка (на відміну від дріади) народжується і вмирає разом із ним.
86
Море Архіпелагу – Егейське море.
87
Акант – поширена в Середземномор'ї рослина, химерно порізане листя якої стало прототипом архітектурного орнаменту, особливо ж капітелей коринфського ордера.
88
Тригліфи – витягнуті по вертикалі плити з поздовжніми жолобками; чергуючись із метопами (горизонтально витягнутими плоскими плитами), утворюють фриз (у доричному ордері) – середню частину перекриття.
89
Тимпан – трикутне поле фронтону (верхньої частини торцевого фасаду) без карнизів, які обрамляють його; часто прикрашалося рельєфами та скульптурними зображеннями.
90
Кастор і Поллукс – у грецькій міфології т. зв. Діоскури, брати-близнюки, сини Зевса, боги – покровителі воїнів і моряків.
91
Веста – в римській міфології богиня – покровителька домашнього вогнища та держави.
92
«Юпітеру Найліпшому Найвеличнішому» (лат.).
93
Систр – тріскачка типу кастаньєт.
94
Самбука – різновид арфи.
95
Квірит – повноправний римський громадянин.
96
Сери – китайці.
97
Оронт – головна ріка Сирії, що впадає в Середземне море проти Антіохії.
98
Нарбоннська Галлія – південно-східна частина сучасної Франції поблизу узбережжя Середземного моря.
99
Серапіс – синкретичне божество елліністичного Сходу, яке поєднує в собі функції єгипетського Осіріса, грецьких Зевса, Аполлона, Посейдона і Плутона; повелитель стихій природи.
100
Ісіда – в єгипетській міфології богиня родючості, води й вітру, покровителька мореплавців. Культ Ісіди, як і культ Серапіса, був вельми популярний у греко-римському світі.
