style="font-size:15px;"> «Зараз по тому, як набули чинності Драконові закони, між Атенами та Меґарою спалахнула війна, бо обидві республіки хотіли володіти островом Саламіном».
Ну, це зовсім легко запам’ятати! Але що воно саме за закони Драконові? Треба прочитати про них.
І Джо уважно заходився перегортати та перечитувати попередні сторінки підручника, аж доки очі його, якось випадково спорснувши з рядків та літер, не натрапили на маску й рукавицю, що валялися на стільці. Це були приладдя до бейсболу[1].
– Ніколи у світі ми не програли б партії на тому тижні, якби не Фред! Він таки роззява! Де ж пак?! То йому за виграшку піймати хоч сотню найнезручніших м’ячів, а то у критичний момент маху дає. Доведеться ставити його на «поле», а його місце доручити Джонзові. Коли ж той Джонз надто вже гарячкує під час гри. Він ніколи у світі не дасть обмаху, ловлячи м’ячі, навіть у найкритичніший момент, але що він далі робитиме, піймавши м’яча, то цього напевне ніколи не можна вгадати!..
Раптом Джо схаменувся… Оце так! Ладненького він добрав способу вивчати історію!
Він знову зосередив пильну увагу на книжці.
«Зараз по тому, як набули чинності Драконові закони…», – тричі перечитав він цю фразу й аж тоді пригадав, що так-таки нічого ще не довідався про те, які вони саме, ті закони…
У двері постукали, але він завзято шарудів, перегортаючи сторінки, й не озивався. Постукали знову, й з-поза дверей учувся тоненький Бессін голосочок:
– Джо, любий!..
– Чого тобі треба? – і не чекаючи на відповідь, додав враз. – Не можна! Мені часу бракує!..
– Я хотіла довідатися, чи не змогла б я чим стати тобі в пригоді… – благально линуло з-за дверей. – Адже я вже скінчила все й гадала…
– Ну, звісно, ти вже все скінчила!.. – пробурмотів він. – Адже ти завжди вчасно з усім упораєшся!..
Джо охопив голову обома руками, щоб не відривати очей од книжки. Але ця маска там, на стільці, просто таки дражнила його.
Що пильніше силкувався він зосередити думки на історичних подіях, то настирливіше вдиралася у мозок ота нахаба маска, а разом із нею і всі бейсбольні партії, де вона відігравала свою роль.
– Нічого інакше не вдієш!.. – Він обережненько поклав підручника обкладинкою догори на бюро, пішов до стільця, де лежали маска й рукавиця, і так рішуче замірився на них та жбурнув під ліжко, що маска, миттю діставши стіни, аж відскочила від неї.
«Зараз по тому, як набули чинности Драконові закони, між Атенами й Меґарою спалахнула війна…»
«Маска відскочила від стінки… Цікаво, де ж воно саме? Чи не викотилася знову на видне?.. Подивитися б!.. Ні, ні, Джо цього не зробить… Це не обходить його, бо не стосується до історії!.. Ну, а таки…»
Він поглянув поверх сторінок… Отже, він так і знав, що вона визирає з-під ліжка… Ні, так не можна. Доки ця маска бовванітиме тут на очах, йому несила вчитися!..
Джо підвівся, витяг маску з-попід ліжка, одніс до гардероба,
Бейсбол – американська гра в м’яча, обшитого шкірою. Відбувається вона на 2 партії по 9 учасників у кожній.
