вул. Богдана Хмельницького. Під номером шістдесят вісім тут розташовувався Роліт – «Кооператив „Робітник літератури”».
11
У 1946 році М. Бажан був представником делегації УРСР на засіданні сесії Генеральної асамблеї ООН у Лондоні і вимагав від Заходу видати СРСР С. Бандеру як «воєнного злочинця».
12
Ідеться про членів Розстріляного Відродження – поета, прозаїка, ревного захисника української культури М. Хвильового, котрий покінчив життя самогубством, і ця смерть стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920–1930-х рр., та М. Скрипника – українського радянського партійного діяча, навколо якого гуртувалися українські націоналісти й котрий у певний момент став організатором запровадження українізації, коли обійняв посаду народного комісара освіти. Дуже суперечливий партійний діяч, який, незважаючи на свою проукраїнську позицію, залишився відданим ленінцем. Також покінчив життя самогубством після свого звільнення.
13
Архітектурний проєкт у стилі модного тоді конструктивізму склав видатний зодчий В. Кричевський разом зі своїм учнем П. Костирком.
14
Ідеться про відомого українського письменника та політичного діяча В. Винниченка, котрий у 1920-х рр., аналізуючи причини поразки української революції 1917–1921 рр., писав, що українську історію без заспокійливого (брому) читати неможливо.
15
Слова з державного гімну СРСР.
16
Будинок Ікскюль-Гільденбанда – пам’ятка історії й архітектури, що розташована на вулиці Шовковичній, 19. Збудовано у 1891 році в псевдоготичному стилі за проєктом інженера Миколи Вишневського. Належав родині баронів Ікскюль-Гільденбандів. За радянських часів будинок націоналізували й перетворили на комуналку, а ще пізніше – на багатоквартирний будинок.
17
Ідеться про єдиного і зрадженого Бажаном друга – Юрія Яновського, якого фактично знищили на письменницькому пленумі 1947 року, на котрому головував Микола Платонович і ніяк за нього не заступився.
18
Порожній зуб (Hohler Zahn), або KWG – руїни високої вежі, яка тепер заввишки 63 м – майже єдине, що зосталося від меморіальної церкви кайзера Вільгельма після повітряного бомбардування 23 листопада 1943 року. Один із символів Берліна.
19
«Київська правда», № 3 (8662), 5 січня 1954 року.
20
«Вільна Україна», № 4 (3157), 6 січня 1954 року.
21
«Радянська Донеччина», № 6 (2203), 8 січня 1954 року.
22
«Зоря», № 10 (8428), 15 січня 1954 року.
23
Широко відомий твір радянського педагога і письменника А. Макаренка.
24
«Педагогічна поема» містит�
