писати таке серед вульгарності та розпусти.
І ти шукаєш її саме тут, на сайті, який більшість чоловіків сприймає як віртуальний каталог борделю?
Він мовчав кілька хвилин. Леся вже навіть подумала, що образила його й не дочекається відповіді. Або що він напише єдино логічне: «А що ти тут робиш?» Вона б і сама так написала. Ну і нехай. Може, це тільки вона так думає, що образила, а насправді влучила в ціль?
У тебе щось сталось?☹
Якби він написав «у тебе проблеми?», то Леся сприйняла б це як вияв образи, бо вважала цей вислів стандартною фразою агресії у відповідь на незручне питання. Але він написав так, наче зрозумів щось таке, чого вона сама в собі не розуміла. І це зачепило її настільки, що дівчина гримнула кришкою ноута.
– У мене нічого не сталось, у мене все прекрасно… психолог довбаний…
Розділ 3
– Ох ти ж, яка злюка!
Руслан вдивлявся в усміхнені зелені очі й намагався зрозуміти, що вона сама тут робить. «Тільки спілкування» на сайті, який «більшість чоловіків сприймає як віртуальний каталог борделю»?
Попри образу за своє дітище, Руслан мимоволі реготнув на весь голос. Оце справді дівчина з перцем і добре підвішеним язиком. Тепер ще залишилося дізнатись, яка в неї родзинка – і взагалі буде ідеально.
Руслан знову поглянув на фото. Дівчина виглядала з-за дерева, обіймаючи стовбур. Її губи, очі, обличчя випромінювали сміх, а хмарка кучерів переливалась усіма відтінками рудого.
– Ти чого?
Артем нахабно розвернув до себе Русланів ноут.
– Але ж гарненька!
– І злюка при тому.
– Люблю злих…
– Вона моя.
– Серйозно? Ти ж сайт тестуєш, а не шукаєш собі дівчину.
– Одне другому не заважає.
– Ага, якби я так зробив, то мені б добряче перепало від тебе.
– Ой, не треба робити з мене монстра. Якщо комусь і перепаде від мене, то Івану. Де його чорти носять?
Руслан розвернув до себе ноут. Дівчина вийшла з сайту, вогник не блимав, і настрій у нього різко зіпсувався. Чому вона так розізлилась? Ніби й не образив її, нічого не пропонував, хоч такій і гріх не запропонувати.
Мимоволі Руслан знов усміхнувся й отримав стусана у плече.
– За що?
– Бачу-бачу твої збочені думки. І вже навіть уявляю ситуацію: ви спілкуєтесь, усе ґуд, вона дає тобі свою адресу й просить купити дорогою вино і горілку. Ти стоїш, дзвониш у двері, і вона відповідає тоненьким голосочком: «Відчинено». Ти впевнено заходиш, світло мерехтить, пахне «Шанель номер п’ять», і знову тоненький голосочок: «Я в ду́ші, випий горілочки, а мені налий вина». Ти метушишся, келихи, полуничка, квітка, сто грам на душу для хоробрості. Сідаєш на ліжко, і тут гасне світло, а в дверях стоїть вона – напівоголена пенсіонерка…
– Придурок!
– А чому це одразу придурок? Ти тут втикаєш на фото, але ж це тільки фото, і не факт, що воно реальне.
