саме завдяки цим людям, – пояснював містер Чепмен, – я з’ясував: одна з моїх найбільших проблем полягає в тому, що в мене немає жодних цілей, жодного напряму й, відповідно, жодної мети в житті. Я зрозумів, що зможу мати все, що захочу, – узагалі що завгодно, – але для початку мені треба точно знати, чого саме я хочу й чому цього хочу. Це і є сила чіткої мети.
– Чіткої мети, – повторив юнак, занотовуючи щось у записник. – То ви говорите, що потрібно мати мету, щоб створити багатство?
– Ну, так, мета – це перша частина, – згодився містер Чепмен. – Треба мати конкретні цілі. Не варто просто говорити: «Я хотів би бути багатим». Щоб створити власне майбутнє, вам треба зосередитися на тому, що ви хотіли б мати, і визначити конкретний час, коли ви хотіли б це отримати.
– Ну, і як це допоможе досягти багатства? – запитав юнак.
– Уявіть, що ви вирушаєте в подорож, але не маєте на прикметі жодного пункту призначення. Де ви зрештою опинитеся? – мовив містер Чепмен.
Юнак усміхнувся й сказав:
– Та хтозна.
– Точно. Ніхто не зна. Ви можете будь-якої миті звернути в будь-який бік, за своїм хвилинним бажанням. Але якщо, перш ніж вирушити, ви оберете пункт призначення, де ви, найімовірніше, опинитеся?
– Я розумію… у пункті призначення, – відповів юнак.
– Звичайно. Життя – це подорож, і якщо ви знаєте, куди хочете дістатися, то, очевидно, потрапите туди.
Юнак зробив іще кілька нотаток. Він ніколи раніше не ставив перед собою конкретних цілей, але тепер зрозумів, як це важливо.
– Поставити цілі – це лише частина процесу визначення чіткої мети. Повернімося до нашої уявної подорожі та скажімо, що є кілька місць, де ви хотіли б побувати. Як ви можете впевнитися, що відвідаєте їх усі?
– Записати їх?
– Дуже добре. Отож, щоб цілі були найбільш дієвими, їх слід записати й повсякчас переглядати, переконуючись, що ви йдете у правильному напрямку. Це як у супермаркеті: якщо підете без списку покупок, ви, може, спочатку й знатимете, чого хочете, але, блукаючи проходами, відволікатиметеся на маркетингові трюки, на рекламу й узагалі на метушню в магазині і, ймовірно, зрештою залишитеся без деяких важливих і потрібних речей.
Юнак засміявся:
– Зі мною повсякчас таке трапляється. Я завжди виходжу з супермаркету без чогось, по що саме туди йшов, зате з чимось іншим, чого не збирався купувати й що мені, може, і не потрібно.
– Що ж, якби у вас був список покупок, такого б не сталося. Адже, йдучи супермаркетом, ви зазирали б у список і точно знали б, що купувати.
– Це так просто звучить, – зазначив юнак.
– Воно так і є, – відповів з усмішкою містер Чепмен.
– Отож, ви говорите, що більш дієво буде записувати свої цілі? – перепитав юнак.
– Так. І переглядати їх щодня, бажано тричі на день, щоб завжди тримати в думках. Так ви завжди будете зосереджені
